вірші та картинки анімації Добрий осінній ранок
Осінній ранок
Ранок морозний підкрався невчасно
Хоч і світило ще сонечко ясно,
Хоч і ясна була атласна просинь…
Майже зима, хоч в душі ще й не осінь…
Тихо молилася зелень остання:
«Дай ще тепла, щоб здійснилось бажання,
В затишку теплому позолотіти,
З блиском, колись, в перший сніг облетіти»
Світ потопав у пташиних романсах,
Гілля стелилося у реверансах…
Осінь в полоні своїх меланхолій,
Тихо ступає по стежечці кволій…
автор Інна Рубан-Оленіч
Осінній ранок – то не просто казка
Осіння ніч в кишенях сни тримає,
І ділить їх на всіх-усіх людей,
А коли ранок вирветься з туману,
Тоді й дорогу сонечко знайде.
Прорве воно завісу щільну, сиву
Несмілим, першим променем згори.
Нечітко ляже в мареві курсивом,
Як свідок осені й ранкової пори.
Ще вітер не насмілиться повіять,
Красу боїться ранку сколихнуть.
В росі купають айстри свої вії,
Щоб сонечку закохано моргнуть.
Осінній ранок – то не просто казка,
Що з марева, мов човен, виплива,
Він той, хто для душі дарує ласку,
Яку не передати на словах.
автор Ганна Верес
Осінній ранок подививсь уважно
Осінній ранок подививсь уважно:
Який подарувати новий день?
Дорогу дню вступив поважно,
І трішечки зітхнув чомусь лишень.
Десь сонце заховалося у хмарах,
Туман зіткав прозоре полотно.
Це осінь розуміється у чарах,
І володіє ними так давно.
Вона все зробить тільки, як захоче,
Побачим кольоровим увесь світ.
І голови усім цим заморочить,
Що ніби це розцвів знов первоцвіт.
Проллє дощі без страху, безупинно,
Подумає — сміливий її крок.
Та ці думки всі змінить за хвилину,
І не візьме із цього свій урок.
А то нагонить сльози безпросвітні,
І плачем ми, не знаючи причин.
Це зможе легко осінь ця амбітна,
Та ми їй не завадимо нічим.
Отак живем в покорі до зими,
А потім підкоряємось й до неї.
Приймем від неї білі килими,
Слід поважать й зимові привілеї…
автор НАДІЯ з сайту poetryclub.com.ua
Осінній ранок
Так гостро пахне мокрим листопадом,
Сталевим небом, залишками сну.
Пернаті розкричалися надсадно,
Ранкове добираючи меню.
Безлистя. На деревах та у пошті.
Із того сумно трішечки мені.
Минув період легковажних тостів,
Не віднайшлося істин у вині.
Смакую каву з пінкою зі спецій.
Ловлю очима вкрадливу імлу,
Зганяю мух набридливих інерцій,
Що мають часто владу чималу.
У денній стрічці між подій – картини.
Надихаюся фарбами зрання.
І з легкістю, неначебто дитина,
Пущу з-під вій лукаве бісеня.
автор Оксана Дністран
Осінній ранок
Осінній ранок кутаний туманом
У своїй сірості в очікуванні сонця,
Повис над містом (тихим океаном),
Ніч по краплинці випиваючи до денця.
І все навкруг поволі оживало:
Ранкові птахи борознили сірі хмари
І сонце випускало своє жало —
Тоненький промінь (перші його чари).
Імлисті шати впали з пліч ранкових
І небо бронзою торкнулось верховіття;
Низинки-роси на нитках шовкових,
Тремтять у сяйві світанкового суцвіття.
автор Бойчук Роман
на осінніх сторінках
побажання Доброї Осені, заходьте:
Доброго осіннього дня
Доброго осіннього вечора