вірші та картинки анімації про Останній день Літа
Останній день літа
Ностальгії нема, залишаються спогади літа,
Десь у пам’яті світяться вогником теплих жоржин,
Їм для щастя лиш трохи, всього лише трохи дозріти,
Та крилаті вітри на тепло узяли карантин.
Загойдається світ у колисці своїй вересневій,
По канатній дорозі ще можна дістатися хмар,
Та під нами в лісах неспокійна й палка королева,
На дерева притихлі вже кидає золото чар.
І срібнішає простір, мудрішають люди і птиці,
Хоч високі ключі на дарунки блакить рознесуть,
Біла сіль чумаків, як і завше, над нами імлиться
І далекі сади із бентежних сузір’їв ростуть.
Ностальгії нема, до тепла ще дорога відкрита,
Та свіжішають ранки і глибшає тінь вечорів,
Від блакитних апсид до русявого вузлика жита,
Хтось сильніший за нас щойно літо від нас затулив…
автор Стяг з сайту poetryclub.com.ua
Останній день літа
Останній день літа. А завтра вже осінь.
«Не йди від нас, літо!»,- душа моя просить…
Всі дні пролетіли, як тінь, непомітно…
А учні благають: «Не йди від нас, літо.»
Де посмішки, радість, де співи у душах?
Немає, бо літо іде непослушне.
Так сумно на серці, проте взагалі-то
Хіба найгарніше з пір року — це літо?
Неправда. І осінь пора також гарна,
У гості до нас прилітає не марно —
Вона позолочує все навкруг себе,
І хмари тваринками робить на небі…
Остання ніч літа. Так дивно на дворі.
Востаннє сіяють для нас літні зорі,
А завтра осінні вже будуть світити,
Для того, щоб жити і жити, і жити!!!
автор Алина Бабич
Останній день і літечка немає
Ну, от і все — прощаємося з літом,
Воно нас гріло, радісно цвіло,
Покрило землю незбагненним цвітом…
І от взяло сьогодні й відійшло.
У вирій за пташками полетіло,
Покинуло наш край і відпливло.
Простилося, пішло, відгомоніло,
А нам лишило спогади й тепло,
Хороші спогади та яблука, і груші,
Калейдоскоп подій і гарні дні,
І казочку, щоб гріла наші душі,
І зустрічі, й розлуки та пісні…
Останній день і літечка немає.
Ох як же швидко ти від нас пішло…
Уже за обрій сонечко сідає…
Ми дякуємо, що ти в нас було.
автор Надія Красоткіна
Останній день літа
Чорнобривці в ранковому лоні
Проводжали останній день літа.
Кличуть осінь голівками сонні
Серед тиші задумливих квітів.
Де кордони в які вона входить?
Може сутність її не така.
Може літу в цей час ще не годі,
Та в душі у цей час щось зника.
Чорнобривцями встелено долі.
Доторкалась долоня-рука.
Далі айстри цвітуть кольорові
Та виблискує чиста роса.
Стрепенулось в душі: «Це вже осінь!»
Це осіння роса на листках.
Очі бачать, не знають як потім
Шлях знайти та втекти у думках.
Чорнобривці у осені лоні
Проводжали останній день літа.
Свіжий подих в повітрі ранковім:
Й на душі стало затишно , тихо.
автор Андрій Гагін
Літо
Літо, коли діброви і гаї
У розкошах, зелених шатах,
Й затихли птахи й солов’ї.
У гніздах виводки малі,
Й ростуть вже солов’ята.
Літо, це квіти залягли в лугу,
В’юнки плющі обпутали кущі,
Коли веселка в річку опуска дугу,
Й отари хмар із грозами й дощі.
Літо, це небо голубого купол,
З сонцем кохаються в горі,
Коли шумить сп’янілий тополь.
І вишні спіють, і затишно в дворі.
Літо, це спека й скошена трава,
І піт тече в труді з чола.
Збирають ранні вже хліба,
Меди із квітів несе бджола.
Літо, в розгар до півночі жнива,
Зерно завозять, сушать,
Пече і паре, остання вже жара,
Й роботи так багато дуже.
І ось кінчаються жнива,
Земля покрилася дозрілим плодом,
Під ніч тепло вмира,
То літо тепле вже уходе.
автор Олексій Тиква
1 2
ще картинки анімації та вірші:
Золота осінь
Вересень