вірші та картинки анімації Добрий осінній вечір
Осінній вечір
Осінній вечір. Пожовкле листя.
Сонно кружляє вже листопад.
Дерева вбрались, немов, в намисто,
Осінній спогад, осінній сад.
Осінній вечір, холодні зорі
Розносить вітер осінній дим.
Біла хмаринка, як човник в морі,
Моє веселце пливе за ним.
Осінній смуток сльозинку зронить,
Розбите серце наводить жаль.
Листок самотній упав в долоню,
Як пізня сповідь чи як печаль.
автор Надія Голіней
В цей осінній вечір
Розгулявсь шалений вітер, в цей осінній вечір
Та й рвав коси золотії, молодій берізці
А в небеснім океані голоси лелечі
А в них смуток і прощання, мов рідній сестричці..
І прохання до вітриська, не гуляй низенько
Не рви коси тій красуні, в золотім намисті
Підіймайсь до нас хутчіше, поміж хмар близенько
Полетімо ми дало, де світанки чисті…
Вітер наче, вгамувався, приліг при долині
Чи й він розкаже про любов, про своє кохання
Лише струсить, дощу роси, мов сльози полинні
Та й у тривозі, в надії спочине до рання…
автор Ніна Незламна
Осінній вечір
Осінній вечір посмішку дарує,
промінчик сонця дивиться в вікно.
Намисто з ягід зорі одягнули
і затихають звуки, спить село.
І ніч пухнасті опустила крила,
загорнуті в листочки джмелі сплять.
У дуплах своїх теплих на деревах
рудоволосих білок носики сопять.
І падає на землю жовта хустка,
кружляє вітер в небі зорепад.
Одягнені в шапки під колір листя
у лісі на пеньках опеньки сплять.
І на полях пожовкли квіти, трави.
Засохлі стебла їх дрімають у стежин.
І сняться їм весни веселої заграви,
донизу всі схилили голови свої.
І яблуні в садах підняли в небо віти,
бо зірвані всі яблука на них.
І стало навкруги прозоро так і тихо
і тільки серце за дітьми болить.
І біля хати два кущі калини,
на ноги взули теплі чобітки.
На головах у них хустки червоні
і вже чекають білої зими.
Осінній вечір тихо опустився
і сонечко ховається за ліс.
Нехай тобі, село, спокійно спиться.
А ранком в нього хтось дощі приніс.
автор zhmerinchanka з сайту poetryclub.com.ua
Осінній вечір
Люблю дивитись на вечірнє місто,
Його вогні і метушливий люд.
Вже осінь,те своє коралове намисто,
Збирає із усіх усюд.
Згоряють смолоскипами каштани,
І клени вже задумані стоять.
Вечірній холод, закує в кайдани,
Листочки золоті, що он біжать.
А сонце вже збирається в відпустку,
Пакує чемодани на курорт.
І місто полишає, наче пустку,
Що позіхає, широко розкривши рот.
Небо,що було колись блакитне,
Все оком золотим мені моргає…
Поглянула… Таке привітне…
Та стомлене… Все раз по раз зітхає…
А ген навпроти, блимає самотнє світло
Ще хтось не спить разом зі мною.
Теж споглядає те притихле місто,
Яке осінній вечір кутає імлою…
автор Marianna Alvares
Осінній вечір
Тіней фантасмагорія…
Вечір блукає садом…
Знову все та ж історія:
Зустріч із листопадом…
Стежкою поміж айстрами
Ходить прозора туга.
Осінь ворожить. Чарами
З серця зніма напругу.
Бавиться вітер вітами,
Листя зрива, шуткує…
Це не біда, що вітряно —
Осінь свій бал святкує.
Чи то горішки падають,
Чи то зірки осінні…
Й знов листопад нагадує
Вічних думок кружіння…
автор Елена Денисова
на осінніх сторінках
побажання Доброї Осені, заходьте:
Добрий осінній ранок
Добрий осінній день