українські вірші та картинки анімації Доброго зимового вечора

листівка анімація зимовий вечір

Зимовий сон
Стомилася зимонька, спати схотiла,
Пухову перину собi постелила.
Стелила перину – в руках пiдбивала,
Мабуть ненароком її розiрвала.

В повiтрi лiтають пiр’їнки-пушинки,
На землю спадають, на лiс, на будинки.
I все, на що пухом холодним сипнуло,
Як в сонному царствi, раптово заснуло.

Сон дивний чарiвний пiд пухом тим сниться:
Приснились волошки озимiй пшеницi,
Зимовому лугу – джмелi в конюшинi,
Калинi заснiженiй – спiви пташинi,

Засохлiй билинцi – що квiтне неначе,
А рiчцi – накупане сонце гаряче.
Примарилось лiсу кування зозулi…
Засни, земле рiдная, люлечки-люлi.
автор Тетяна Чорновіл

Зимовий вечір
Холод по вулиці стиха походжає,
Снігом біліє, сніжинками кружляє.
Жвавий вечір, короткий день проводжає,
А місяць зорі на танок намовляє.

А я сиджу і споглядаю цю картину,
З ароматом кави тривоги забуваю.
Я очікую свою красуню — дівчину,
В вечірній хурделиці її виглядаю.

З ковтком кави по тілу пробігло тепло,
Розвіялись дивні смутки, якнайдалі.
Втома втекла, немов її, і не було,
День записав всі події у скрижалі.

Кава змінила весь світ, що навколо,
Радість осінила зимову блакить.
Місяць в небесах змалював півколо,
Із зірками так святково мерехтить.
автор Віктор Варварич

анімація зима вечір сніг ліхтар парк

Білявий день втомився і притих
Білявий день втомився і притих,
І з глибини блакитного спокою
Прямує сонце тихою ходою
До роздоріжжя вечорів смутних.
Не довгий час спиняється у них,
Поломеніє пізньою красою,
Немов за обрій зводить за собою
Примари мрій криваво-золотих.
І дня нема. Та променисто-ніжний
На ясне небо, на простір надсніжний
Розлився світ і не пускає тьми;
Лиш місяць срібний тихше і смутніше
Ті ж візерунки темно-сині пише
На білих шатах пишної зими.
автор Павло Филипович

анімація зима вечір сніг ліхтар

Зимовий вечір
Зимовий вечір біля брами,
Із ліхтарями гомонить.
Кружляє у танці з снігами,
Закутав небесну блакить.

Перша зірка в небі ясніє,
Ти блукаєш містом одна.
На устах усмішка рясніє,
В душі квітне юна весна.

Кохання душу ув’язнило,
Горить наче ясний вогонь.
Воно любов заполонило,
П’є щастя із твоїх долонь.

Твоя краса нас спопеляє,
Тривожить, манить водночас.
Усмішка душі звеселяє,
автор Віктор Варварич

Звечоріло. Ніч заходить…
Звечоріло. Ніч заходить,
Місяць з хмари не виходить,
Ані зіроньки немає,
Тільки сніг кругом біліє.

Ось схопилась хуртовина,
Закрутилася долина,
І кипить мороз у полі —
На просторі та на волі.
автор Яків Щоголів

Зимовим сном глибоким…
Зимовим сном глибоким
Заснув старий наш сад.
Під небом синьооким
Застиг, як у строю солдат.
Але той сон не вічний,
Він тільки до весни.
Веселі бруньки – вічки
Заснули восени,
Та пройде холод лютий,
Сніги зійдуть за мить,
Ручай, морозом скутий,
З весною заговорить.
автор Генріх Акулов

1       2

на зимових сторінках
побажання Доброї зими, заходьте:

Зимовий ранок
Зимовий день