вірші та картинки анімації про Літній дощ

листівка анімація вірші літній дощ

Літній дощ
На неба синь хмарки понабігали.
На щастя прохолодніше стає.
Вони зійшлися враз, затанцювали
І ось дрібненький дощик вправно ллє.
І так приємно стало після спеки —
Жадана прохолода в добрий час.
Блискає поміж хмарами здалека…
Гроза ось наближається до нас.
Дощ перестав і сонце запалало,
А хмар неначе й зовсім не було.
Все висохло і знов спекотно стало…
Всіх щедро літнє обняло тепло.
автор Надія Красоткіна

Літній дощ
Намалюю сьогодні я… дощ…
Той, що влітку збирала в долоні…
— Ниточки, наче кульку несеш!..
Чи тримаєш у пальцях безодню…

Трішки згодом… з-за темряви хмар,
вийде промінь ласкавого сонця!..
— Обігріє… і зніме тягар…
Віру дасть… те, що в мріях — збулося б…

Огорну перехожих теплом…
Так хотілось, щоб люди почули!..
— Це графіті — для серця крило…
Посміхнуться… згадають минуле…

— Посміхаймось, коли гримить грім!
Коли дощ… коли вітер знущався!..
— Я сьогодні малюнком своїм
дарувала краплиночку щастя…
автор Любов Вишневецька

картинка анімація дощ хмари вірші

Літній дощ
Літній дощ біг по полю
І по річці через міст.
Відпустив струмки на волю,
Замочив мишеняті хвіст.

Капнув зайцю він на вухо
І умив в лісі квіти
Під листок забилася муха,
Закотився їжак в кущі.

Вовк сирої, як після ванни,
Кріт заховався в траву.
Дощ ударив в барабани.
Розбудив в дуплі сову.

В нірку прошмигнула лисиця,
В будці мокрий пес лежить.
Дощ виблискує, веселиться
І по веселці біжить.
автор Ірина Гуріна

картинка анімація ромашки дощ

Літній дощ
Падав дощ веселий, чистий
Тупотів тихенько в листі,
То в траві густій зникав,
То по стежечці стрибав,
То на склі твого віконця,
Де виблискувало сонце
Щось краплинками писав,
Усміхався та співав:

Літня спека, літня спека,
Дзьобом б’є своїм лелека,
Кличе дощик — прилітай
В чарівний мій рідний край.
Літня спека, літня спека,
Чув як дзьобом бив лелека,
На хмаринку враз я сів,
Хутко небом полетів.

Падав дощ веселий, чистий
Тупотів тихенько в листі,
І за комір навіть впав,
І мене полоскотав…
автор Олександр Єрох

Літній дощик…
Літечко ще тільки на старті,-
Але боязнь засухи тривожить!..
Нам тільки цього бракувало,-
потрісканої землі…Та Бог є….

Дощик сіє…Тихий, неквапливий…
Підставля чоло йому земля,
Бо по вінця повні сонцем ниви,
Ряст городній голову схиля.

Сіє дощик. Не спіши, хмарино,-
Хай нап’ються і стебло, і лист…
Не веди в жебрацтво селянина
Та на цвинтар — трударів із міст.

Лиш земля – «фазендарям» надія,
Бо завод — хоч смійся, хоч журись,-
Вже лежить…Земля ж нас розуміє,
Та, котру ми зрадили колись.

Тут відносини прості та зримі —
Річка поту — овочів гора.
А на хліб — мізерно — невловимі
Копійки з державного нутра.

Хворобливе те нутро. Місцями
Геть побите Марксовим жучком.
Тушки…Гроші… Словоблуддя… Драми…
Штовханина… Крики…Хвіст лучком…

А крадіжки!.. «Капітал» навіяв?..
Віртуози схем і відмивань!..
Восьма Заповідь у нас не в дії,-
Всі скарбниці половинить длань!..

Дощик же шепоче щось на листі,
Десь по небу котяться громи…
Знову ходить і в селі і в місті
Боязка надія між людьми…
автор Янош Бусел

1       2
ще літні вірші та картинки анімації:
Літо
Літні квіти
Добре літо