гарні українські вірші та картинки анімації про Яблука
Яблука
Слово яблуко в слов’янських мовах є одним з найдавніших.
Спільнослов’янське — jablъko, давньоруське — яблъко — куля.
Яблука — найдавніші з плодів, якими коли-небудь ласувала людина.
Яблука, холодні від роси,
Ми зриваєм теплими руками,
І птахів прощальні голоси
Слухаєм під тихими гілками.
Бачимо, як світяться плод
Як тополі, від зорі янтарні,
З рідної,
З дніпрової води
Підіймають небо на світанні.
І здається — в цю врочисту мить
Понад садом,
Хмелем перевитим,
Світ увесь, мов яблуко, бринить
Сонячно, достигло, соковито.
автор Сергій Бурлаков
Яблука
Я люблю, як буває осінню
пахне яблуками у хаті.
Он лежать вони, повні просині,
повні сонця, немов на святі;
крутобокі і вітром точені,
на весілля десь приурочені,
повисають на гільце зрубане
і самі бубонять, як бубони…
Звуться зорями і ранетами,
повні пахощів, соком гожі,
доспівали попід планетами,
і планети — на них же схожі.
Мились росами десь під тучею,
в землю падали в добрім літі,
і ставала земля пахучою,
ніби яблуко на орбіті…
автор Андрій Малишко
Самотнє яблуко
Останнє яблуко самотньо
Зависло в сірому гіллі.
Осінніх днів безповоротність
Давно вже ввірена судьбі.
Налите сонцем і жагою
Палким вогнем горить в імлі,
І, мов цілющою водою,
Спада по краплі до землі.
У цій осінній круговерті
В дарунок вічність, а чи мить:
Коли усе підвладне смерті,
Воно так сонячно горить.
автор Володимир Литвин
цікаві сторінки про осінні фрукти
та гриби, заходьте:
Виноград
Груши
Гриби