українські вірші та картинки анімації Дощ узимку
Зимовий дощ
Великі краплі стукають в вікно
Зимовий дощ… Ця помилка природи
Мов перевірка чи й терпіння має дно,
А може просто відголос незгоди…
Вдаряють мірно згустки льодяні –
Скорботна пісня згірклого прозріння
Для когось – відповідь що варто, а що ні,
Для когось – тільки докори сумління…
Природи когнітивний дисонанс
Зимовий дощ… Прокляття чи спокута?
А може навпаки – якийсь баланс
Між тим, що «лиш побачене» й «відчуте»…
автор Тадм з сайту probapera.org
У зими застуда
У зими застуда – знов гарячка,
Дощ розводить у повітрі мрячку,
Темний сніг загруз в брудних калюжах,
Потепління – пошесть осоружна.
Бруднуваті снігові мережки,
На березах в «комі» сплять сережки,
Плачуть гірко на дахах висульки —
Нежить мають льодяні бурульки…
«Депресняк» — незмінна домінанта,
Дощ узимку – згуба для таланта.
автор Ольга Шнуренко
А дощ злизав весь сніг
А дощ злизав весь сніг і вже нема,
Лиш де-не-де ще трошечки біліє.
Ну, а була чарівна в нас зима
Й куди поділась? Дощик сіє…
І знову дощ, погода плюсова…
Хотілось снігу, так хотілось снігу…
Щоб, як упасти деколи, бува,
То в сніжну кучугуру і з розбігу.
І в рік Новий, щоб казка в нас була,
Ялинки, мов снігурочки, чарівні.
А нам піднесли дощику й тепла,
Тепло — це добре! От ми, люди, дивні!
Ну, й що робити? Буде так, як є.
Надворі дощ, а в хаті гарна казка.
Ялинка в хаті світло ллє своє,
А від каміна йде тепло і ласка.
автор Надія Красоткіна
Дощ у грудні
Дощ по підвіконню бубонить,
Я його невзмозі зупинить,
Десь набрав захмарної води,
Вирішив селитись назавжди.
Кожен раз мелодію міня,
Хоч і грає наче навмання.
Марно зупинитися й на мить,
День і ніч цей дощик бубонить…
автор Роман Соболєв
Коли зима сумує
Зима сумує – йде дощем,
А дощ самотньо плаче снігом.
І спокій в тім забутих тем,
Як тане світ морозних вікон.
Там стежка видно як проста
Уже розтала, бачить зорі.
Ловили сонце за хвоста
Зими плакучі коридори.
автор Андрій Гагін
Зимовий дощ
Жовтогарячі очі ліхтарів
Звисають над алеями намистом.
Зимовий дощ удосвіта забрів
Тихенько, мовби знехотя, до міста.
Блищить дорога, скраплена дощем ,
Вона така казкова і врочиста!
А ще ж недавно, позавчора ще
Білів сніжок по закуточках міста.
Спочатку ним поласував туман,
Лишив дощу ще трохи скуштувати.
Тепер від снігу й спомину нема.
Коли? І де? І як його чекати?
автор Тетяна Іванчук
Зимовий дощ
Зимовий дощ ось знов хлюпоче,
Все норовить прийти весна.
Зима сприйма це неохоче,
Хоч так втомилася вона.
Бажає дуже відпочити,
Бо стала немічна, стара.
Та скільки їй зосталось жити,
На відпочинок йти пора.
Підкине нехотя сніжку,
І знову йде на відпочинок.
Роботу цю все ж нелегку,
Попросить скинути хмаринок.
І сніг і дощ — все вперемішку,
Закреслить дні в календарі.
І знову гріється в затишку,
Що значить роки ці старі!
Морози всі десь повтікали,
Вона для них вже не указ.
Собі десь захист відшукали,
Зима на них вже без образ.
Вітри розвіють всі думки,
Та знає добре, що так треба.
Веселі потечуть струмки,
І все ясніше стане небо…
автор Н-А-Д-І-Я з сайту poetryclub.com.ua
ще вірші та картинки анімації
про зимові місяці
Грудень
Січень
Лютий
та Сніг