Півонії

З Y століття до нашої ери Півонія займає почесне місце в садах китайських імператорів. А в Європі про неї дізналися в XYIII столітті й квітка відразу ж стала улюбленицею французьких і англійських квітникарів. Протягом століть були створені сотні гібридів півоній, які відрізнялися забарвленням і формою суцвіття. На початку XX століття вишукані півонії були дуже популярні, але з появою нових екзотичних квітів інтерес до півоній став слабшати, їх стали вважати старомодними.
Зараз півонії переживають своє відродження, та й як можна забути про цю пишну красу! Півонії вражають вишуканими квітами і ніжним ароматом, їх бутони пробуджують почуття та емоції!

Найбільшою популярністю півонія користується в Китаї, де культивується вже 1500 років і є такою ж улюбленою квіткою, як хризантема у японців чи троянда у європейців.
У Китаї вважають, що півоній бояться злі духи і ніколи не з’являються там, де вони цвітуть.

Красива китайська легенда про півонію: Дух півонії
Давним давно в Китаї жив талановитий молодий вчений, який присвятив своє життя вивченню півоній. Його сад пахнув величезною кількістю цих прекрасних квітів. І ось якось раз він сидів у своєму прекрасному саду і вивчав чергову наукову книгу, як раптом перед ним з’явилася прекрасна дівчина.

Вона попросила прихистити її і дати яку завгодно роботу. Вчений жив один і погодився. Дівчина виявилася розумною і освіченою, з нею було цікаво проводити час. Вони полюбили один одного і вчений запропонував дівчині стати його дружиною. Він запросив в будинок жерця і розповів коханій про це.

Але замість того щоб зрадіти, дівчина зникла. Схвильований вчений розшукував її в будинку, побачивши, спробував поговорити, але вона, як привид вислизала від нього. І коли хлопець підійшов зовсім близько, дівчина раптом стала зовсім маленькою, і зникла в стіні будинку.

Замість неї на стіні він побачив величезну, прекрасну півонію і губи дівчини, які шепотіли:
— Прости мене мій улюблений. Адже я не людина, а дух півонії. Твоя любов зігрівала мене, і я могла підтримувати вигляд людини. Але швидка поява жерця все зруйнувала, і я більше не можу залишатися з тобою. Прощай, я повертаюся назад в свої прекрасні квіти. Пам’ятай про мене, я завжди буду з тобою, поки цвітуть півонії в твоєму саду.

І квітка зникла зі стіни будинку. Вчений був невтішний, він посадив у своєму саду ще більше півоній і вдихаючи їх аромат представляв, що його улюблена поруч.