українські вірші та картинки анімації про Айстри
Всіма улюблені осінні зірки Астри.
Назва походить від латинського аster — зірка.
Айстра — від грецького asteros — зірка, назва дана через форми суцвіть.
В Європу перші айстри потрапили з Китаю, близько 300 років тому і були не схожі на сучасних родичів. Осінні красуні айстри розквітають в кінці літа і цвітуть до перших осінніх заморозків. Айстри настільки невибагливі, що полярникам навіть вдалося виростити їх в Антарктиді. |
Китайська легенда про Айстри Одного разу два ченці вирушили в далекий шлях, щоб побачити поблизу зірки. Вони бродили по дрімучих лісах, пробиралися через льодовики і нарешті досягли вершини гори. І тут ченці зрозуміли, що зірки все також далекі від них, як і на самому початку шляху. Розчаровані вони вирушили в зворотний шлях. Довго спускалися вони по горах без води і їжі і раптово побачили перед собою чудовий луг. На цьому лузі тек струмочок з прозорою водою, і всюди виднілися прекрасні квіти. Премудрий чернець сказав своєму супутнику: — Ми стільки подорожували, щоб осягнути красу і загадку зірок на небі, а вона тут, на землі. Ченці взяли кілька квіток в монастир для розведення, назвавши їх Айстрами. |
Айстри
Рожеві айстри у моїм саду,
Милують зір, своїм яскравим цвітом.
Хоч аромат п’янкий, як тільки підійду,
Та все ж нагадують, що час прощатись з літом.
А час іде, кудись спішить, летить,
Немовби це, усе уже востаннє.
А ніжна айстра з вітром гомонить,
Про скоре-скоре, з літечком прощання.
Колише сонце в променях квітки,
Цілує і голубить ніжно-ніжно.
А на світанку, сохлі пелюстки,
В росі ранковій напуваються поспішно.
Скінчилось літо, а вони стоять,
Немов мереживо, рожево-голубіють.
Ще трішки-трішки, ще хвилинок п’ять,
Та вже в повітрі нотки осені рябіють.
автор Антоніна Чернишенко
Осінні квіти
Не тільки різнобарвним листом
Нас вабить осінь золота.
А ще калиновим намистом
І прілим запахом гриба,
Квітками, що і в дощ, і в холод
Фасон тримають, тішать зір.
А коли вийде жовте коло
Із-під далеких синіх гір,
Огріє їх своїм промінням,
Вони розкриють всю красу.
І замилують до сп’яніння,
Немов лікер з тірамісу.
Це айстри білі та блакитні,
Темно-червоні й золоті.
Вони, мов зірки оксамитні,
Маточки – сонечка малі.
Назвали греки їх зірками —
Айстрами, звемо їх так і ми.
Пістрять яскравими мазками
На чорнім ґрунті восени.
автор Любов Пікас
Дотліли айстри
Дотліли айстри в сутінках осінніх,
Холодна ніч торкнулася чола,
А я стою в саду своєю тінню,
Чи мною — тінь, чи ми удвох, чи я.
Так тихо… Чути, як моргають зорі
І як на клені помирає лист.
А пам’ять — аж занадто неозора,
І щоб забути, треба мати хист.
Закреслить слід мій рискою прямою
Криштально-чистий килим із роси.
Наївна! Наче можна за стіною
Сховатись від пекучої сльози…
автор Юлія Калашник
1 2
ще цікаві сторіночки
про Осінні квіти, заходьте:
Жоржини
Хризантеми
Чорнобривці