гарні українські вірші та картинки анімації про Свята осені

листівка анімація привітання осінні свята

Свято осені
Величне свято відзначає осінь:
Вродили ліс і сад, і нива.
В багряно-жовтій царській позі
Вона – і щедра, і красива.

Але мовчить, що всю цю розкіш
Весна та літо нажили.
Та ж необачно, може й поспіль,
У посаг їй передали.

А прийде час, і вітровії
Зметуть достатки і красу.
З опалим листям навіть мрії
Перейдуть в “темну полосу”.

Ось так і в нас, людей завзятих,
Краса і статки вітряні –
Сьогодні ти справляєш свято,
А завтра – вже не “на коні”.

Людина – ти вінець природи,
Канон творця – не забувай:
Цінуй і друзів, статки й вроду,
Але й про осінь пам’ятай!
автор Дмитро Юнак

картинка анімація осінь квіти букет

Свято осені
Серпень відцвів зорепадом,
Струшує жовтий пилок.
Росяні празники садом
Сонце сплітає в вінок.

Грона червоні калини,
Палають, немов вогонь.
Піснею журавлиною
Ласку спивають з долонь.

Бабине літо тенета
В’яже на сірій стерні.
Спіють в саду ранети,
Світять, як зорі, в імлі.

Жоржини купаються в росах,
Тремтять на вітру комиші.
Осінь, коханий, осінь.
Свято моєї душі.
автор Надія Голіней

картинка анімація привітання осінні свята

Така вже гарна осінь на дворі…
Така вже гарна осінь на дворі…
Вальсує по деревах жовте листя.
Стоять дуби, мов ті богатирі,
І коси на березах розплелися…

Яке прекрасне сонце восени…
Сумує вітер і летять лелеки;
Стоять могутні клени й ясени
І сріблом покриваються смереки…

Задумливо курличуть журавлі…
Летять кудись у свою теплу осінь;
Несуть журливу пісню на крилі,
Вдивляючись в небес блакитну просинь…

Яка чудова осінь надворі…
Який багряно-жовтий килим з листя…
І лише ми – два голуби вгорі —
У піднебесній вічності злилися…
автор Юрій Цюрик

Люблю я осінь
Вона торкає землю, душу, небо,
Ще вчора монотонно дощ бринів,
Так осінь нам нагадує про себе…
Листочки мокрі тулить нам до ніг.
То запряже вітри швидкі, крилаті,
Й ганяють вершники із заходу на схід,
То плачуть, то заходяться співати,
То з дерева зіб’ють останній плід.
Бува, й дорогу стануть замітати
Прозорою мітлою. Хто ж іще?
Давно і верби, й клени не патлаті.
Під ними – листя, а у серці – щем.
І все ж люблю я осінь, її мряку,
І довгу ніч, і закороткий день,
Люблю бродити й слухать тишу парку.
Цікаво, куди муза поведе?
автор Ганна Верес

сторіночки про Осінні Свята на сайті,
заходьте:
День Знань
День Вчителя
Покрова