українські вірші та картинки анімації про Соняшники

соняшники листівка анімація вірші

Соняшники
Назва пов’язана з особливістю квітів повертатися до сонця.
Та й схожа ця рослина на сонечко.  Блакитне небо та жовті поля, засіяні соняшником — це наша Україна!

Сумує соняшник схиливши голову,
Не бачив сонечка вже пару днів.
Йому від суму того є боляче,
Але він сильний, тому мовчить.

Ніхто не втішить такого велета.
Ніхто не візьме його журби.
Йому б між хмарами відчути променя,
Тоді би зникли сумні думки.

Та небо щільно затягло сизими.
Як у довічно-глухій тюрмі.
Лишилось тільки сховавшись плакати,
У неутішній своїй журбі.
автор Толік Панасюк

Цвітуть соняшники
Ще вчора соняхи були
Непоказні, незрячі,
А нині зверху розлили
Моря жовтогарячі.
Біжить до сходу по росиці
За соняшником сонях,
Як вершники золотолиці
На невидимих конях.
автор Віктор Кочевський

картинка анімація соняшник

Балада про соняшник…
В соняшника були руки й ноги,
Було тіло шорстке і зелене.
Він бігав наввипередки вітром,
Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці.

І купався коло млина і лежав у піску,
І стріляв горобців з рогатки.
Він стрибав на одній нозі,
Щоб вилити з вуха воду,
І раптом побачив сонце,
Красиве засмагле сонце
В золотих переливах кучерів,
У червоній сорочці навипуск,
Що їхало на велосипеді,
Обминаючи хмари у небі…

І застиг він на роки і на століття
В золотому німому захопленні:
-Дайте покататись, дядьку!
А ні, то візміть хоч на раму.
Дядьку, хіба Вам шкода?!

Поезіє, сонце моє оранжеве!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником.
автор Іван Драч

картинка анімація сонце соняшник

Соняшник
І де він взявся на одній нозі,
Ще й вишкірястий, з головою-ситом?..
Колись ховався в сивій дерезі,
Ач, виріс — чепуриться оксамитом!..

Чи мо` насіння випало з руки,
Чи пташка з дзьоба зерня загубила?..
Високий — не потрібні каблуки,
Хіба що, як в лелеки, пишні крила.

Щоб міг злетіти легко в небеса…
В обійми сонцю впасти блискавично.
Та не відпустить ніженьку земля,
Бо ж у домівц затишно і звично…
автор Ганна Коназюк

Осінь у соняшниках
Соняшники край дороги
Тепле літечко вітали,
Ввись до сонця золотого
Жовті личка повертали.

В тихім вітрі колихались,
Рахували дні пригожі,
Ніжно сонцю усміхались
Квіти, так на сонце схожі.

Сонце сяяло велично,
Духмяніли п‘янко трави,
І здавалося, що вічно
Будуть літні дні ласкаві.

Та прогнала осінь літо,
Рвались в бій вітрів навали,
Квітам сонячним сердито
Пелюстки всі обірвали.

А вони сумної днини
Вниз голівки нахиляли,
Від негоди насінини
В теплих кошиках ховали.

Буре листя шелестіло,
В дощ згадавши сонця ласку,
Насінинкам шепотіло
Променисту літню казку.
автор Т. Чорновіл

Соняшник
Соняшник у полі,
Жовтокольоровий,
Повернув до сонця
В пелюстках голови.

Сонечко у небі
Жваво оберталось,
А жовтоголові
За ним повертались.

Мабуть він від того
Жовтокольоровий,
Що під жовтим сонцем
Увесь час голови
автор Олександр Мамонтов

вірші та картинки анімації про Літні квіти:
Лілеї
Маки
Мальви
Ромашки
Троянди