Соняшники

 українські вірші та картинки анімації про Соняшники

Соняшник
Назва пов’язана з особливістю квітів повертатися до сонця.
Та й схожа ця рослина на сонечко.  Блакитне небо та жовті поля, засіяні соняшником — це наша Україна!

Сумує соняшник схиливши голову,
Не бачив сонечка вже пару днів.
Йому від суму того є боляче,
Але він сильний, тому мовчить.

Ніхто не втішить такого велета.
Ніхто не візьме його журби.
Йому б між хмарами відчути променя,
Тоді би зникли сумні думки.

Та небо щільно затягло сизими.
Як у довічно-глухій тюрмі.
Лишилось тільки сховавшись плакати,
У неутішній своїй журбі.
автор Толік Панасюк

Соняшник
І де він взявся на одній нозі,
Ще й вишкірястий, з головою-ситом?..
Колись ховався в сивій дерезі,
Ач, виріс — чепуриться оксамитом!..

Чи мо` насіння випало з руки,
Чи пташка з дзьоба зерня загубила?..
Високий — не потрібні каблуки,
Хіба що, як в лелеки, пишні крила.

Щоб міг злетіти легко в небеса…
В обійми сонцю впасти блискавично.
Та не відпустить ніженьку земля,
Бо ж у домівц затишно і звично…
автор Ганна Коназюк

Цвітуть соняшники
Ще вчора соняхи були
Непоказні, незрячі,
А нині зверху розлили
Моря жовтогарячі.
Біжить до сходу по росиці
За соняшником сонях,
Як вершники золотолиці
На невидимих конях.
Віктор Кочевський

Соняшник
Соняшник у полі,
Жовтокольоровий,
Повернув до сонця
В пелюстках голови.

Сонечко у небі
Жваво оберталось,
А жовтоголові
За ним повертались.

Мабуть він від того
Жовтокольоровий,
Що під жовтим сонцем
Увесь час голови
автор Олександр Мамонтов