українські вірші та картинки анімації Черемха
Черемха
Назва Черемха походить від старого čerm’сhа — черв’як, червлений – темно червоний.
При цьому точного визначення чи дерево так названо по темно-червоному кольору стиглих ягід, чи по частій червивості черемхи, зазвичай зростаючої по сирих місцях.
Легенда про черемху — Природа матінка, допоможи любові нашої! Поверни мого улюбленого! — благала наречена. І раптом на місці, де стояла наречена, з’явилося розкішне деревце, усипане білими пухнастими квітами. І такий аромат пішов по окрузі! Джміль відразу полетів до нього і став цілувати запашні квіти. І щовесни, як тільки розпускаються запашні квіти черемхи, летять до них джмелі і з такою любов’ю цілують їх! |
Черемха
Черемха вбралась пишно й рясно
В духмяний ніжний білий цвіт.
Прийшло кохання… Так прекрасно!
Тобі всього сімнадцять літ!
І ти летиш у синє небо
У тім піднесенні святім.
Бо знаєш точно: так і треба!
І розчиняєшся у нім.
А все навкруг цвіте, буяє,
Дарує щастя, пісню, цвіт.
І серце цю весну вітає,
Кохає і летить у світ.
автор Надія Красоткіна
Цвіте у лузі черемшина
Цвіте у лузі черемшина
і нахиляє вниз гілля,
із сонечком весняна днина,
та вітер на полях гуляв.
Струмок дзюрчить біля коріння,
калюжницям вже відцвітати
і на округлі їх листочки
всі квіти черемшині осипати.
Під вітром облітає черемшина,
загубиться весь білий цвіт,
а чому журиться дівчина?
Відповідати вітерець не міг.
Понад лугом знову вітер віє,
хитає ліс, ліщину на краю,
як здалеку вернеться милий,
то звеселить дівчину молоду.
автор Светлана Борщ
Черемшина
Знов зозулі голос чути в лісі,
Ластівки гніздечко звили в стрісі.
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм
Приспів:
Всюди буйно квітне черемшина
Мов до шлюбу вбралася калина.
Вівчара в садочку,
В тихому куточку,
Жде дівчина, жде.
Йшла вона в садок повз осокори,
Задивилась на високі гори,
Де з беріз спадають чисті роси,
Цвіт калини приколола в коси.
Приспів.
Вже за обрій сонечко сідає.
З полонини їй вівчар співає:
— Я прийду до тебе, як отару
З водопою зажену в кошару.
Приспів.
Ось і вечір, вівці біля броду
З Черемоша п’ють холодну воду,
У садочку вівчара стрічає
Дівчинонька, що його кохає.
автор Микола Юрійчук
ще вірші та картинки анімації
про Весняні квіти:
Бузок
Іриси