вірші, притча та картинки анімації про Гнів українською

листівка анімація притча гнів цвяхи

Притча про Гнів
Забиті цвяхи
Жив колись дуже запальний і не дуже стриманий юнак. Коли він когось ображав, то вже не міг заспокоїтися, поки не заподіяв болю чи не образив когось іншого.
Одного разу, в черговий раз, виливши свою злість капризами і огидною поведінкою, хлопчик засумував. Побачивши це, батько подав йому мішечок з цвяхами і порадив йому забивати цвяхи в огорожу саду, коли відчує гнів.
Наступного дня хлопчик забив в огорожу тридцять сім цвяхів, але з кожним днем число забитих цвяхів зменшувалася.
Через деякий час він зрозумів, що стримувати свій гнів легше, ніж йти в сад і забивати в паркан цвяхи. Так хлопчик став стримувати свій гнів, і він радісно повідомив про це батькові.
Тоді батько порадив йому виймати по одному цвяхи в той день, коли він зміг стримати свій гнів. Пройшли дні та місяці, перш ніж хлопчик прийшов до батька з новиною про те, що всі цвяхи вийняті.

Та батько сказав йому:
— Молодець, мій хлопчик, ось тепер ти зміг опанувати своєю вдачею, — і, взявши сина за руку, він підійшов до огорожі.
Подивившись на сліди від цвяхів, і вказавши на них, він звернувся до сина:
— Але подивися на ці сліди! Ця огорожа ніколи не стане колишньою, коли ти злишся і в гніві словами або діями своїми ображаєш людей, образи, немов ці цвяхи, забиваються в їх серця і залишають ось такі сліди.
Навіть якщо ти будеш шкодувати про скоєне і попросиш вибачення, сліди можуть залишитися назавжди. Тому не втішай себе, що виправиш скоєне вибаченням, старайся не робити тих вчинків, через які доведеться просити вибачення.

Гнів
Коли ваш гнів сягає величин
Пекельної, тяжкої амплітуди —
Нехай ніщо не вб’є ваш гідний чин,
не запускайте в себе злости й бруду!

На море хай подібним буде гнів:
коли шторми звиваються горласті-
Б’ють кораблі, стенаються в борні,
Здіймають хвилі донебесні — в час той

На дні панує спокій, світло, лад-
Так у душі людини має бути!-
Щоб не заповз туди ніякий гад,
Ніякі скверни, тьмяності, облуди.
автор Роксолана Вірлан

картинка анімація притча гнів цвяхи

Гнів — се огонь. Чим більше дров кладеш…
Гнів — се огонь. Чим більше дров кладеш,
Тим ярче полум’я лютує ясне;
А перестань докидувати дров,
Як стій загасне.

Як моряки в час бурі все з судна
У море мечуть, щоб судно влегшити,
А стихне буря, жаль їм стане страт,
Почнуть тужити, —

Так і гнівний у лютому розпалі
Не тямить, що здорове, що боляче;
А гнів мине, — згадавши, що накоїв,
Запізно плаче.
Іван Франко

Гнів
Що з вами сталось, добрі люди,
Скажіть, що діло не моє.
Та тисне біль мене у грудях,
Я знати хочу: правда де?

Невже не стане брат за брата,
Якщо образить хто його,
Чи буде лиш про себе дбати
І боронить своє добро?

А як же батька настанови:
„Будь, сину, чесним, мудрим будь!”
Життєві дані перешкоди,
Щоб ми пізнали людську суть.

Ти все забув і піднімаєш
Тіло вище від душі,
Та все, що ти сьогодні маєш,
Не поцінують на Суді!
автор Ольга Стратович

Коли підіймаєш камінь…
Коли підіймаєш камінь,
Щоб кинути в чиюсь долю,
Подумай про серце мами,
Вона б не пишалась тобою…

Подумай про очі тата,
Вони б опустились додолу,
Не бачити щоб, не знати,
Що ти дав ненависті волю…

Коли підіймаєш камінь,
Спинись… Може й ти десь схибив?
Хтось тими ж іде стежками,
І також робить свій вибір…

Не варто, чуєш, не варто,
Каміння в долі кида́ти,
Не знаєш, що буде завтра,
За ким буде вибір стояти…
автор Галина Британ

ще Добрі вірші та картинки анімації:
Притча Заздрість
Притча Образа