українські вірші та картинки анімації Добрий зимовий ранок
Зимовий ранок
Зимовий ранок. Невагома тиша
Пливе туманом млистим по землі,
Ледь чутний вітер паморозь колише,
Що мерехтить на сонному гіллі.
Зимовий ранок. Озера свічадо,
Неначе скло узірчасте, дзвенить
І курять сосни перемерзлий ладан
В молочно-ніжну вицвілу блакить.
Легка вуаль повисла між гілками,
Тремтливим сріблом повагом сповзла
І притулилась сизими вустами
Зима холодна до вогкого скла…
Вмить розповзлись по шибці візерунки,
Мов намистин розірвані разки…
І дзвін борульок прозвучав так лунко,
Немов кришталь, прозірчасто-крихкий.
автор Наталя Данилюк
Зимовий ранок
Сонце навшпиньки заметами ходить,
Блискітки рясно навкіл розсипа,
Ніби у цьому розвагу знаходить —
Ой, яка снігу скоринка крихка!
І морозець все підщипує щічки,
Не забувайте — моя ще пора.
Верби-красуні схилились до річки,
Спить під заметами Біла гора.
Синього неба розлита безмежність,
Запах весни вітер раптом приніс.
Є невловима у цьому бентежність…
Дуже знайома та чомусь до сліз.
автор Радченко
Зимовий ранок
Зимовий ранок дихає морозом,
Розмірено, повільно, неквапливо,
І час, немов завмер в химерній позі,
А на душі так легко і щасливо.
Спускаються у плавнім хороводі
Дбайливим майстром різьблені сніжинки.
Натанцювавшись вдоволь на свободі,
Собі шукають на землі спочинку.
Несмілий, боязливий сонця промінь
І сам злякався, в темряву попавши,
Та ніч втекла, мов необачний злодій,
По закутках сліди позалишавши.
По небу лізуть вайлуваті хмари,
А вітер пхає їх кудись невдячно,
Ліниво-сірі, наче ті примари,
Свої боки пом’яли необачно.
Вже й сонце сіло на рожевім троні,
Туман прогнавши плазувать в долинах,
Бринить повітря, грають на осонні
Віконні візерунки у перлинах.
Цей день новий приніс нові надії!
Із посмішкою я його зустріну,
Бо він здійснить мої вчорашні мрії
Та подарує радісні хвилини.
автор Анастасія Лінчук
Зимовий ранок
Ось знов зима завела свій танок.
Під звуки лютневого акорду.
Схилилось сонце, сіло на пеньок.
І поглядає на красуню горду.
Блакитне небо, чарівна краса.
І землю обнімає прохолода.
Та серце гріє чудна ця пора.
Це райський сад, душевна насолода.
автор Надія Кошіль
Зимовий ранок
Вночі на землю випав сніг,
встеливши ковдрою тонкою
зимовим чудом щирий сміх,
із неба радістю пухкою.
Як ми прокинемось від снів
і лиш поглянемо в вікно,
серця щасливий ніжать спів,
яким не тішились давно.
Засяє казка на очах
зимовим ранком чарівним,
який нам снився по ночах
моментом щастя рятівним,
коли всю радість восени
змивали холодом дощі,
зеленим листям з бузини,
яка єднала дві душі.
Морозна тиша вкрила світ,
ласкавим інеєм дерев,
що заблищить, як самоцвіт,
при світлі сонячних джерел.
З горнятком кави на поріг
підемо мліти від краси,
яку нам ранок приберіг
зимовим сяянням роси.
автор Віктор Цвіт
на зимових сторінках
побажання Доброї зими, заходьте: