українські вірші та картинки анімації Мамині чорнобривці
Чорнобривці
Чорнобривці насіяла мати
У моїм світанковім краю,
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію свою.
Приспів:
Як на ті чорнобривці погляну –
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.
Я розлуки та й зустрічі знаю:
Бачила в чужій стороні,
Чорнобривці із рідного краю,
Що насіяла ти навесні.
Приспів.
Прилітають до нашого поля
Із далеких країв журавлі,
Розквітають і квіти і доля
На моїй українській землі.
слова Миколи Сингаївського
Мамині чорнобривці
Про чорнобривці пісня, навіть, є.
Здається, зовсім нічого сказати.
Вже сонечко ранкове світло ллє,
І чорнобривці сіє моя мати.
Матусю! Мамо! Матінко моя!
Давно вже Ви пішли на відпочинок,
Тож чорнобривці сію тепер я —
Квітує оберіг суцвіть-жаринок!
Квітують рясно майже до зими!
Оранжеві, коричневі, жовтенькі!
Дитинству вкотре посміхнулись ми:
Букет несуть долонечки маленькі…
автор Valentyna Kovalenko
![картинка анімація чорнобривці](https://dobrovirshi.com.ua/wp-content/uploads/2022/10/chornobryvci-23.gif)
Чорнобривці
Чорнобривці на обніжку стежки
Мама насівала щовесни.
І вони, мов вишиті мережки.
Шлях з дитинства знали в мої сни.
Вже не квітнуть квіти біля хати,
Кілометри віддалили дім,
Тільки сліз з очей не приховати.
Закуйовдилось дитинство в дим.
У порожній хаті тільки вітер
Нагулявшись ліг відпочивать.
Квіти, квіти, де ж ви милі квіти.
Вихор встиг голівки обірвать.
Знаю, що весна не за горами.
Сніг розтане – айстри насаджу…
Інколи так хочеться до мами,
Та не перестрибнути межу.
автор Світлана Петренко
![картинка анімація осінні квіти чорнобривці](https://dobrovirshi.com.ua/wp-content/uploads/2022/10/kvity-oseni-221.gif)
Мамині чорнобривці
Чорнобривці цвітуть біля хати,
Ароматом п’янять білий світ,
Їх старенька насіяла мати,
Гріє мамину душу їх цвіт.
А душа у матусі як сонце,
Випромінює море тепла,
Бо вона – як у Всесвіт віконце,
Бо вона як планета мала.
І на тій на планеті прекрасній,
І в великому Всесвіті тім
Дітям маминим тепло та ясно,
Кожен має свій двір і свій дім.
І у кожнім дворі чорнобривці,
Квіти ніжні, як Сонця гінці,
Квіти й діти у мами щасливці,
Бо плекали їх руки оці.
Бо любов їм і ласку давали,
Клопіт весь переймали земний.
Чорнобривці квітками кивали
Сивій мамі вклонялись вони.
автор Ольга Анцибор
Як п’янко пахнуть чорнобривці
Як п’янко пахнуть чорнобривці!
Садила, мамо, ти їх у саду
І росами омиті рано- вранці
У снах, як на яву, до них я йду.
Ті очі, що торкають, мамо, неба,
Ті чорнобривці- промені ясні,
Їх запах й ласки твої мені треба,
Так, як лелеці подиху в весні.
Я, як вона розпущу міцно крила,
І як вона вернуся до саду,
Де чорнобривців мама насадила,
Цілунком ніжним тихо припаду.
Зостався слід твій, рідна моя мамо,
У чорнобривцях- запах твоїх рук,
Де я зі сну пробуджуся так рано,
Залишений розлуки мої звук.
Як п’янко пахнуть чорнобривці…
Садила, люба, ти їх у саду.
Я серед них із сну пробуджусь вранці,
Торкнуся рук твоїх я наяву.
автор Леся Утриско
ще цікаві сторіночки
про Осінні квіти, заходьте:
Айстри
Жоржини