українські вірші та картинки анімації Чорнобривці
Чорнобривці
Сперечаються кольором з листям —
Ми ще тут, осінь нас не здолала.
На околицях і в середмісті
Чорнобривців яскрава навала.
Квіти жовто-червоні на сірому тлі
Хочуть жити назло холодам і зимі.
Ніби сонця краплинки ростуть із землі
І промінням своїм гріють душу мені.
автор Валентина Зав`ялова
Горять палають чорнобривці
Горять палають чорнобривці
По скверах, алеях і садах
Розбрелись по світу руді вівці
Золотом спустилися на дах.
Тінь небес річкову гладь гортає,
І несе хмарини течія,
А у крапельки дощу пірнає
Мить зворушлива , чарівна мить моя
Не віддам нікому на поталу
Оцю мить і музику дощу
Свою землю щедру і жадану
Благовейно й трепетно люблю
автор Тетяна Акименко
Де вперто цвітуть чорнобривці…
Де тихі, сумні чорнобривці
Ще важаться вперто цвісти
Випучує сонце зіниці
І янголи пишуть листи.
А ті непрочитано в’януть
У мареві сонних гілок,
З котрих пообтрушено манну
Убраних у небо думок…
І серце — плакуча береза,
Що втратила одіж на час.
Розсипано вічності леза
В дірявий душі парастас.
Голосять осінні дзвіниці,
Сльозинки, як рій золотий,
Де вперто цвітуть чорнобривці,
А цвіт їх безмежно святий…
автор Леся Геник
Чорнобривці на дощі
Спекотний день впав до землі,
Шукаючи місця тінисті,
А спраглі пуп‘янки малі
Ховали сон в дрібному листі.
Напитись так хотілось їм,
Схилились вниз ростки зів‘ялі,
І хмари, притягнувши грім,
Розверзли вниз свинцеві далі…
Враз розпустились на дощі
Зелені пуп‘янки щасливі,
І диво росяне п‘ючи
З‘явились квіти чорнобриві.
В дощ чорнобривці розцвіли,
Про сонну спеку забували,
А хмари все дощі лили
І землю літом напували…
автор Тетяна Чорновіл
Чорнобривці
Квітів дитинства букет,
Спогадів ніжних тепло,
Знайомої пісні куплет
Нагадує як все було.
Цвіт чорнобривців в саду,
Мама щаслива й сумна,
З ними до школи іду,
Ось моя юність мина.
Навіть доросла тепер
Цвіт їх чарівний люблю,
Вік анітрохи не стер
За тим, що минуло, жалю
автор Оксана Вишневская
Осінні чорнобривці
Заквітчали щедро осінь
Чорнобривців квіти милі,
Запашні руді близнята.
Задивились в неба просинь,
Мов злетіти ввись хотіли,
Жовто-карі оченята.
Ніби полум‘я заграви,
Над дворами, над садками
Хмуру осінь полонили.
Ніжні кошики яскраві
Запашними пелюстками
В теплім вітрі паленіли.
Хмари супились сердиті,
Вниз лили дощі без ліку,
Аж самі негод лякались,
Та в дощах осінніх вмиті,
Чорнобривці ясноликі
Яскравіше усміхались.
Холодів прийшла навала
І для квіточок вогненних
Принесла прогноз невтішний,
Осінь звістку заховала,
З чорнобривців незбагненних
Все плела вінок розкішний…
автор Тетяна Чорновіл
ще цікаві сторіночки
про Осінні квіти, заходьте:
Айстри
Жоржини
Хризантеми