гарні українські вірші та картинки анімації Осінній день
Осінній день
Ще сонячно і тепло.
В яскравих барвах спокій і краса.
До холодів, здається, ще далеко,
Такі прозорі й чисті небеса!
Кущі й дерева золотом облиті.
Повсюди риси Божої Краси.
Та не дзвенять пташині голоси.
Птахи багряні полишили віти
Кущі й дерева золотом облиті.
І відлетіли в теплі краї…
А ми собі не хочемо признатись:
Нам на крило ніколи не піднятись,
І осінь тепла — це найкращі дні.
Бо завтра прийдуть холоди й морози,
І на сумному вічності порозі
Одне втішає: ми тут не самі!
автор В. Іващенко
– Який зараз день?
– Найбуденніший. Осінь…
– А може, ми радості в неї попросим?
– Ти що? Холодає, калюжі і мряка!
Гадаю, що радість із цього ніяка.
– Та ні! Подивися: за хмаркою сонце!
І котик муркоче про щось на віконці,
Красиві листочки тріпочуть на вітрі,
А ще – павутинка літає в повітрі!
Яким буде день – це від тебе залежить.
Навчись чаклувати його, як належить!
автор Вікторія Чорній
Осінній день
Одинокий день мандрує,
Сонце осяює йому шлях.
Золотиста осінь його стимулює,
Встиляє килимові доріжки в полях.
Він щиро працював і втомився,
Присів у лузі відпочить.
Чистими водами вмився,
Слухає, як потічок дзюрчить.
Любується, як вкрила землю позолота,
Притихли оголені сади.
Їм мерзнути, ще не охота,
Однак, вже грядуть сірі холоди.
На видноколі сонце догорає,
День за ним пошкандибав.
Серед смерек, нічліг вибирає,
Із гілок, м’яке ліжко змайстрував.
автор Віктор Варварич
Тепленький день
Який сьогодні день тепленький!
Краса, аж серце завмирає,
А вітерець легкий, м’якенький,
Між жовтим листячком літає.
Останні дні погожі й світлі,
Бо ж осінь до зими простує.
Сміються квіточки розквітлі,
І радість кожна з них дарує.
Чарівний день, п’янкий, погожий.
А скільки кольору живого!
Він на осінню казку схожий,
В нім море листя золотого!
Та тіні виростати стали —
Не довго казка ця триває.
Вже й горобці позамовкали,
Бо швидко сонечко сідає.
Воно іде відпочивати,
І день тихенько догорає.
І скоро ніч зайде до хати.
Вона вже зірочки вмикає…
автор Надія Красоткіна
Осінні дні
Які прозорі далі
В осінні дні ясні!
Які яскраві далії,
І роси як кришталі,
І сяйва як у сні.
Та хмарки в’ються мутно,
І пташечки не чуть;
Без пташечки так смутно…
І тільки ледь-ледь чутно
В’ялі листки падуть.
І тільки десь з віддалі
Доходить лісу шум;
А попри айстри й далії
Осінні линуть жалі,
Осінній бродить сум.
автор Марійка Підгірянка