українські вірші та картинки анімації про Соняшник
Соняшник цвіте
Я так люблю, як соняшник цвіте!
Красива квітка, просто дивовижна!
Таке цвітіння гарне, золоте,
А квітка величенька й ніжна-ніжна…
На синім тлі небеснім — чарівна!
Бо ж скільки бджіл до неї прилітає!
Приваблює всіх й запахом вона,
І до людей неначе промовляє:
«Любіть свій край, природу чарівну,
Бо все тут в Україні миле й світле.
Любіть цю землю рідну і одну,
Усе тут для людей розквітле!»
І я дивлюся на дзвінку росу,
Що виграє в пелюстках веселково.
Приймаю серденьком усю красу
І на душі так райдужно й чудово.
автор Надія Красоткіна
Соняшники
Там, де сонце за обрій сідає,
В золотих та безкраїх степах,
Дивні соняшники розквітають,
Розпускаються у промінцях.
Знов пташки заспівали веселі
А метелик летить по квітках,
А в безхмарному синьому небі
У лазурі купається шпак.
Галасує цей день і співає,
Сонце степ промінцем золотить,
І у полі воно розквітає –
Там, де соняшник – жовті квітки.
Сонце тихо за обрій сідає,
І фарбує земля небеса,
Вечір місячний знов наступає,
Рясно трави вкриває роса.
автор Марина Чиянова
Усміхається сонцю соняшник
Посріблив росу на травах
Туман прохолодний:
На покошених отавах
І на квітці кожній.
Огорнув у мокру купіль
Соняшники стиглі,
Сонечка чекають дуже,
Висушить як зійде.
А вони свої голівки
Будуть повертати
За братиком старшим їхнім
Й вдячно усміхатись.
автор: Неоніла Гуменюк
та Олег Требухівський
Стигнуть соняшники в полі
Стигнуть соняшники в полі —
Жовтий колір в небокрай.
Сонця промені ранкові
Несуть світло у наш край.
Сіре небо посиніло,
І якийсь щебече птах —
Це та ж мирна Україна,
Що ввижалася у снах.
Теплий вітер лине полем,
Дме з собою запах рос.
Як же хочеться, щоб з глини
Руський виявивсь колос.
Щоб не лилась кров безвинна,
Лиходіїв кат зустрів,
Щоб усе було відмінно
В нас і наших вояків!
Щоб родиною зібратись
В ріднім домі за столом,
Щоб радіти і пишатись
Перемогою над злом!
автор DeViAl
Соняшникiв поле
Прокинулась я ранком
Вiд нiжного спiванку
В блакитному роздоллi
Над соняшникiв полем.
В вiкно дивилось лiто
В вiнку з барвистих квiток
На золотiм волоссi
Пшеничного колосся.
Стрибали, наче в казцi,
Скрiзь сонячнiї зайцi.
А пiсня все лунала
Та вийти закликала.
I я побiгла стрiмко
До ближнього узгiрка,
Крiзь молодi тополi
У соняшникiв поле,
Лягла на землю теплу
Та подивилась в небо,
Де сяють, наче зiрки,
Скрiзь сонячнiї квiтки.
Їх золотi пелюстки,
Мов мавок дивнi хустки,
Хитались i тремтiли
Й до мене шепотiли,
До рук торкались з лаской
I чарували казкой
Про золоту країну
Пiд вiльним небом синiм.
З тих пiр в моєму серцi
Є потайнiї дверцi
В те небо волошкове
I соняшникiв поле.
автор Емма Конвалiя
1 2
ще вірші та картинки анімації:
Літні квіти
Маки
Мальви