вірші та картинки анімації Літній вечір

картинка анімація літній вечір полуниця

Літній вечір
Спекотний літній день минає
І розпашілий сонця диск,
Помалу в море хмар сідає,
Проміння пригасивши блиск.

Далеко, ген за небокраєм,
Куди лиш поглядом сягнеш,
Зоря вечірня догорає,
Краса, якої не збагнеш.

І таємниче чудо-море
Кудлатих, різнобарвних хмар,
То перетворюється в гори,
То в образи страшних примар.

Усе навколо засинає
І шелест листя й спів птахів,
Глибоко темний ліс зітхає…
Та не стихає дзвін струмків.

Погас останній сонця зблиск,
Ніч літня владно наступає
І місяць, ніби море бризк
По небу зорі розсипає.

Все спить і я лягаю спати,
Вже стука сон в моє віконце,
Щоб завтра рано рано встати,
автор Настя Ковал

картинка анімація літній вечір коні

Надходить літній вечір тихо-тихо
Надходить літній вечір тихо-тихо,
Зійшлися хмари, але ще мовчать.
Мабуть на дощ — на радість і на втіху,
Вночі або під ранок задощать.
А вітер втих, листок не ворухнеться,
В повітрі несказанний аромат.
Такий чарівний вечір видається,
Вже при дорозі ліхтарі горять.
Сідає сонце, швидко сутеніє,
Та ластівки ще голосно дзвенять.
Так затишно, тепло нам серце гріє,
А літо-літечко уже пішло на спад.
Стає все довша нічка потихенько,
Тепла вже менше й менше уночі.
І сонечко встає не так раненько,
І хочеться сидіти при свічі
В казковий вечір, коли всюди тиша,
Затихли птахи, лист не шелестить.
І очерет над берегом не дише,
Трава принишкла, квіточка вже спить…
автор Надія Красоткіна

картинка анімація літній вечір квіти

Літній вечір
Боже, як я люблю оцю землю …
для мене ріднішої в світі нема!
І вітер, і степ. . . зорі, що падають з неба,
ти тільки поглянь-це ж краса не земна!
Яким прохолодним бува надвечір’я…
нашіптують щось тихо листя дерев,
Малюють у небі нам долі сузір’я,
від прадідів наших і аж дотепер.
А вечір п’янкий, так люблю його подих,
в нім стільки намішано, музики, слів…
І запахи, й звуки -мелодія літа…
не сила надихатись, намилуватися ним.
Місяць ледь-ледь визирає з-за хмари,
ллється його напівсонне тепло.
Тиша навкруг, лише я й ночі чари…
дивно, та все це й до мене було…
Варто спинитись і просто подихати літом,
вслухатись в тихий гомін землі,
Стати єдиним з природою, Світом…
спинити шаліючі дні.
Ти раптом відчуєш, що час швидко лине,
не має ні вчора ні завтра, лиш мить.
Сьогодні і зараз оце лиш важливо,
кожну звилину, секунду допить…
Не бігти, не гнатись забувши про себе,
про те що душа потребує добра,
Щоби лиш я і зоряне небо,
щоби Душа відпочити змогла….
автор Світлана Холодна

1        2

ще вірші та картинки анімації: