українські вірші та картинки анімації Літній вечір
Літній вечір
Вітер з піском сьогодні танцював
В цей літній вечір сповнений турбот.
Прозорі хвилі відблиски зеркал,
Під вітром цим утворювали узори.
Закінчувався день, уже минувший майже.
Розпечена під сонце стежка простелилась.
З під ніг брищить пісок гарячий, ще гарячий
І вітер з ним танцює тихо.
Закінчується день, уже минувший майже…
Цим літнім вечором, що сповнений турбот
автор Ірина Шипа
Літній вечір
Нагідками ще сміялось літо,
Соняхово полечко цвіло.
Зупинив крилом лелека вітер –
Вечір опустився на село.
Заглядає в зоряну світлицю
Одноокий місяць ізгори,
Його жовту круглу паляницю
На собі тримають явори.
автор Ганна Верес
Літній вечір
Теплий літній вечір тихо догорає,
Ніжна прохолода плечі огортає.
Сонце багряне за обрій сідає,
Промінь останній нам посилає.
Стомлені сонцем ліси і поля,
Спочинку нічного чекає земля.
Все навколо стихає і засинає,
Ковдрою темною ніч накриває.
Місяць самотній по небу гуляє,
Немовби на зустріч із кимось чекає.
А йому соловейко пісню співає,
Про кохання своє розповідає.
автор Сергій Тітов
Літній вечір
Вже землю огортає вечір,
За обрій сонечко сідає.
Шевелить тихо листя вітер
І спека оберти збавляє.
От сонця промені останні
Згубились за багряним небокраєм.
І прохолода, так всіма жадана,
Спеку поступово проганяє.
З полегшенням все навкруги зітхнуло.
Земля вкривається пітьмою.
В далечині ледь чутно прогриміло,
Хмарки пливуть до нас з грозою.
Той дощик хочу обійняти,
Йому радіє все живе.
Він ніжно буде цілувати
Дерева, квіти і мене.
автор Анфиса Нечаева
Літній вечір
Від спеки місто важко дише,
й чоло його шорстке й червоне
під віялом нічної тиші
поволі стигне і холоне.
Тремке натхнення віддзвеніло,
застигло в мудрій вірша брилі.
Твоє чи не твоє це діло,
ти сам збагнути вже не в силі.
Крізь гамір дня незмінне “завжди”.
Заснеш, заснеш без зір, поете,
життя на звуки розмінявши,
мов золото в дрібні монети.
автор Антонич Богдан-Ігор
Літній вечір. У саду
Відгорів спекотний літній день,
Закотилась сонця паляниця.
Ще торкається проміннячком вишень,
Але… прохолода не бариться!
Видно, як природа ожива,
Потихеньку відступає спека.
Он, спочити до свого гнізда
Повернулись втомлені лелеки.
У гіллі калини, для пташат,
Соловей заводить колискову.
І несеться садом аромат
Із розкритих квітів матіоли.
-Добре як, в саду, о цій порі, —
Та вже треба повертатись в хату:
Йду по оксамитовій траві,
Стелиться до ніг перцева м’ята.
Щось зашаруділо… в спориші…
Це їжак протоптує стежину.
І йому цей вечір до душі,
Бо проспав гарячу літню днину.
Пурхають метелики нічні
Аж тремтить повітря вечорове —
Манять їх ефіри запашні
Лілій та вечірниць пурпурових.
Хочеться продовжити цю мить
І почути цвіркунові трелі.
Та… природа відпочинком снить,
Тоне сад у сірій акварелі…
автор Світлана Семенюк
1 2 3
ще вірші та картинки анімації:
Добре літо
Добрий літній ранок
Добрий літній день