картинки анімації та Притча Щастя українською

листівка анімація притча щастя кошеня

Притча Щастя
Котяче щастя
Старий мудрий кіт лежав на травичці і грівся на сонечку. Тут повз нього пронісся маленький спритний кошеня. Він шкереберть прокотився повз кота, потім жваво підскочив і знову почав бігати колами.

Старий кіт стояв і дивився, а молодий кошеня все крутився, падав, вставав і знову ганявся за хвостом.
— Чому ти ганяєшся за своїм хвостом? — ліниво поцікавився старий кіт.
— Мені сказали — відповів кошеня — що мій хвіст, це моє щастя. Якщо я зловлю свій хвіст, то зловлю і своє щастя. Ось я і бігаю вже третій день за своїм хвостом. Але він весь час вислизає від мене.

Старий кіт посміхнувся, так як це вміють робити тільки старі коти та сказав:
— Коли я був молодим, мені теж сказали, що в моєму хвості, моє щастя. Я довго бігав за своїм хвостом і намагався схопити його.
Я не їв, не пив, а тільки бігав за хвостом. Я падав без сил, вставав і знову намагався зловити свій хвіст. У якийсь момент я зневірився і пішов. Просто пішов, світ за очі. І знаєш, що я раптом помітив?

— Що? — з подивом запитав кошеня.
— Я помітив, що куди б я не йшов, мій хвіст всюди йде зі мною. Щастя завжди йде за мною по п’ятах. Де б я не був, моє щастя завжди зі мною, потрібно всього лише пам’ятати про це!

Байка про спіймане щастя
Всі дні дурненьке кошеня
Стрибало, дзиґою вертілось, 
Бо хвостика йому щодня
Спіймати дуже вже хотілось.

На це дивився кіт старий
Та ще до всього й мудрий дуже.
Він муркнув раптом: – Не дурій!
Хвоста ти нащо ловиш, друже?

Маля озвалось на ходу:
– Мене завжди навчала мати, 
Що щастя я своє знайду, 
Як зможу хвостика спіймати.

Старий примружився: – В житті
Ловив я хвіст свій теж невдало, 
А хитре щастя на хвості
Завжди з-під пазурів тікало.

Та натомившись якось раз, 
Пройнявся думкою одною:
Куди б не йшов я, в той же час
Мій хвіст волочиться за мною…

Стрибни хоч вище голови, 
Кінець хвоста ти не спіймаєш –
Ніколи того не лови, 
Що й так давно у себе маєш!
автор  Тетяна Чорновіл

картинка анімація притча щастя та любов

Любов і щастя
Маленьке Щастя запитало Бога:
Чому любов зникає у серцях?
Чому в них оселяється тривога?
І прозвучала відповідь Творця:
«Не бережуть того, що мають люди
Не вміють дар любові цінувати…»
Сказало Щастя – «Виросту і буду
Любові радість людям повертати!»
Довго Щастя по світу блукало,
Схудло, змаліло, втомилися ноги.
Та люди ніби і не помічали,
І стомлене сіло воно край дороги.
Тут бачить – бабуся старенька іде,
Худенька, мала, ноги стерлися в кров.
І сил вже немає, от-от упаде…
Так Щастя нарешті зустріло Любов.
Здивоване Щастя її запитало –
«Всі кажуть, що Ти молода і красива?»
Любов посміхнулася гірко й сказала –
«Байдужість людська мене так підкосила».
«Тебе люди теж, бачу, не помічали?» –
І зеркало з торби Любов дістає.
Поглянуло Щастя і плакати стало,
Побачило там воно горе своє.
Любов обняла його ніжно рукою –
І стали вони молоді і прекрасні.
«Ми разом навіки тепер із Тобою!» –
Всміхнулося Щастя, як сонечко ясне.
З тих пір, якщо любов в серцях зникає,
То щастя теж їх мусить залишити.
Бо щастя без любові не буває –
Цю істину всім треба зрозуміти…
автор Сергій Немо

ще Добрі вірші та картинки анімації:
Щастя
Притча Дружба