українські вірші та картинки анімації про Січень
На дворі січень с подихом весни
На дворі січень с подихом весни
День трохи довшим став і вищім небо.
І крокуси не хочуть бачить сни,
Хоча до квітня їм ще спати треба.
Бруньки бузку ввібрали вже тепло –
Готові розправляти крильця листя.
Дай Боже, щоб снігами замело
Ще до морозів. Бо весні барвистій
Їх доведеться довго лікувать,
Відновлювать, поїти соком зливи.
Чи може колискову заспівать,
Та вкласти спати неслухів грайливих?
На жаль не знаю я чарівних слів,
Щоб січень випряв білу ковдру з снігу.
Лишається душевний тихий спів.
І час, який не зупиняє бігу…
автор Наталі Рибальська
Зелений острів
Лягла на землю біла тиша,
В новому році — все нове.
Снігами січень око тішить,
Але морозом вухо рве.
Вже поховались від морозу
Під кучугурами в садку.
Немов ведмеді у берлозі,
Кущі калини, кущ бузку.
Та як зелений острів літа,
Стоїть сосна за ворітьми,
Хоч їй і сумно зеленіти
Одній у таборі зими.
Я протоптав по білій тиші
Рипучу стежку до сосни:
Удвох нам буде веселіше
Дозимувати до весни.
автор Анатолій Качан
Січень
Ліс під інеєм дріма.
По землі іде зима.
Входить, пишна і велична,
В крижану господу січня.
Усміхається з-під вій:
— Як живеш, сердитий мій?
Як снігами ти січеш?
Як морозами печеш?
Місяць січень очі мружить:
— Я сердитий, та не дуже.
Землю пухом укриваю,
Щоб не мерзнуть урожаю.
Поробив для дітвори
Гарні ковзанки з гори.
Лиш недбальців-неслухнянців,
Хто загаявсь на гулянці,
Розстіба свого кожуха,
Виставля з-під шапки вуха, —
Тих снігами я січу!
Тих морозами печу!
автор Т. Коломієць
Січень
Подивіться січень йде,
Новий Рік до нас веде.
Покружляли дві сніжинки,
Тихо сіли на ялинку,
А ялинка чепуриться,
Прикраша свою спідницю –
Кольоровими кульками,
Різнобарвними сніжками,
Бо збирається, малята,
Завітать до нас на свято.
автор Олена Коваленко
А січень плакав…
І знову дощ. Зимовий і незвичний
Щоб січень плакав? Значить, є чого.
Може, так слізно він красуню-зиму кличе,
Засмучений, що зрадила його.
А лютий виглядає із-за рогу,
Спітнівши у вушанці й кожусі.
І думає, чи сплутав він дорогу,
Чи заблукав з незвички десь вночі.
Все чорно і неприбрано довкола.
І квіти на узліссі – дивина.
Може, він все проспав…Думки по колу…
А все кругом кричить: «Весна! Весна!»
Збиває сонце хмари, мов перину,
І проясніє небо. Й безмежна синь
Візьме в полон. І сум зимовий згине…
Життя знов щастя витягне із скринь…
автор zazemlena
Січень
Вийшов січень у кожусі –
Білі брови, білі вуса.
Біла торба у руках,
Зорі світяться в очах.
Січень сипав із торбинки
Сніг на сосни і ялинки,
А з дерев на стежечки
Сніг трусили білочки.
автор Л. Новикова
1 2
ще вірші та картинки анімації
про зимові місяці:
Грудень
Лютий