українські вірші та картинки анімації Зимовий день
Рожевий свiт в зимовий день
Білим зимоньку хотів я намалювати –
Тільки фарба і папір стали в жмурки грати.
Як в біленький кожушок одягнуть ялинку?
За віконечком сніжок сипле без спочинку.
Я питав дорослих всіх: як мені тут бути?
З голубих сніжинок сміх краще видно й чути!
Аркуш білий, білий сніг – і не видно дива!
В кольорових фарбах світ я б зробив щасливим!
Добра фея дасть мені пензлик чудодійний,
Він наповнить сміхом дні, впише спів пташиний!
Жовтий заїнько проник в світ смішний рожевий –
Там оранжеві слони і синенькі леви!
Пензлик з сонечком в ладу, знають і синички,
Мій папуга-какаду розсмішить сестричку!
Хай сміється залюбки, тішиться маленька,
Я люблю цей сміх дзвінкий! Люблять тато й ненька!
автор Валентина Чайковская
Зимовий день почався з снігу
Зимовий день почався з снігу,
Засипав, що було до нього.
Свою почав писати книгу,
Він не хотів вписать чужого.
Зима прийшла, коли всі спали,
Хотіла всіх нас здивувать,
Вона свій графік так складала,
Щоб з перших днів вже царювать.
Листок вже перший написала,
На білім сніжнім полотні.
Картинки різні виставляла,
Нехай всі будуть білі дні.
Штрихи ці перші неумілі,
Тремтить, не в звичці ще рука.
Все ж перші порухи так смілі,
І так ця за́думка тонка.
Запорошила всі дерева,
Сніжком прикрила і траву.
Вона сьогодні королева,
І всім це видно наяву.
Та замість снігу — раптом дощ,
Краплинки гучно ляпотіли.
Чи рано ти прийшла? Ну й що ж!
Тебе побачить так хотіли..
автор Надежда М
Зимовий день
Осніжилися осокори, —
Зимові одягли убори.
Скрізь січень блискіток навішав…
Панує нестеменна тиша!
Чудовий день. Спішу додому,
Де наперед усе відомо,
Де помолюсь за тата й неньку
І в ліжечко – на боковеньку…
Хай завтра буде день новий –
Такий же чистий, сніговий
І тишу зрідка лиш порушать
Машини гул чи крик каркуші…
автор Маргарита Метелицкая
Зимовий день
Зимовий день, красивий сніжний,
Погожий. гарний, тихий, ніжний.
Неперевершена краса.
Сміються сині небеса.
В такий чудовий світлий день
Синички нам дзвенять пісень
Горобчики пищать у стрісі.
Стукає дятлик на горісі.
Сніжок на сонці мерехтить.
Вже мабуть…десь весна не спить.
Весна співає вже сонети.
Хоч снігу скрізь лежать замети.
Вночі міцний мороз тріщить.
А день з дахів вода плющить
Вночі зима мете, лютує
А в день навкруг всяк весну чує
автор Валентина Рубан
У зимовий день…
…як в зимовий день холодний
йшла похмура, зла негода
в місто дивних чарівниць,
сяйноскристих сніговиць,
що крутилися над степом
метушливими вертепом,
а під сонцем на світанні
розсміялися в останнє…
повз минулася негода.
в місто небо сіє слоту.
звис аж сітями туман…
час зимовий на заклан
впав тоді до ніг негоді —
мов, закоханий… та й годі!
в нудь,
її великохмурність,
у захмареність
і смутність.
час завважила негода —
повернулася, холодна.
в місто слотне швидко,
вмить закрутила снажну сміть.
і мела сніги що міці
увесь день й тривожну ніцьку…
та останній,
знали люди,
у зими цей місяць лютий……
автор Ем Скитаній
на зимових сторінках
побажання Доброї зими, заходьте: