українські вірші та картинки анімації про Гриби
Гриби
Слово походить від праслов’янського grib’, за однією з версій, від рити, гребти – дія, щоб знайти те, що вилазить із землі.
Гриб – розмовно-повсякденна назва плодових тіл грибів-макроміцетів. Гриби виділяються в самостійне царство живої природи – латинська назва — Fungi. ◊ Палеонтологами встановлено, що гриби існують вже більше мільярда років! ◊ Невідомо, коли гриби стали вживати в їжу. Згадки про гриби знаходили в Єгипетських гробницях, цінували гриби і в Римській імперії — цезарський гриб подавали лише до столу імператора. У кожного народу своє ставлення до грибів. Вони завжди були якоюсь таємницею, і у різних народів з грибами було пов’язано багато легенд і забобонів. З давніх-давен слов’яни, обожнюючи Землю-мати, вважали гриби дарами Великої Матері-Землі. І до цього дня в Україні гриби не тільки улюблена страва, а й один з найулюбленіших видів відпочинку — збір диких грибів. |
Гриб діткам купив шапки
Гриб діткам купив шапки.
Повдягалися грибки
І стають аж на носочки,
Щоб їх бачили в лісочку.
Гриб говорить їм: — Дітки,
Не спинайтесь на носки,
Не показуйте шапки:
Ходить баба за дубами —
Попадете в борщ грибами.
Михайло Стельмах
Веселий танок
Йшли у гості сироїжки,
Заросили білі ніжки.
А опеньки їх зустріли,
Обсушили, обігріли.
І в танок пішли раденькі
Сироїжки і опеньки.
Засміявся навіть пень:
Ой, який веселий день!
автор Петро Сингаївський
Лисиця і лисички
Саме там, де біля річки
Зупинилися смерічки,
Я між сосен та осичок
Назбирав грибів лисичок.
Йшов собі через лужок.
Ніс додому козубок.
Раптом вибігла лисиця
На стежину з-під смерічки
Захотіла подивиться,
А які ж оті лисички.
автор Володимир Сорока
По гриби
Люблю, як осінь золотом сипне
І хвастається білими грибами.
В цей час вона пройтися між дубами,
Між соснами заманює мене.
Я – хворий пристрастю грибошукач.
Шукаю обережно їх. Як міни.
І мій талант оцей ніщо не змінить,
Бо гриб – не заєць.
Не вполюєш вскач.
Бо кожна знахідка – духмяний скарб,
Бо ніжка, як туге дитяче тільце,
А брилик – ніжність шоколадних фарб…
І водить мене муза-інтуїція
Стежками беж стежок, без суєти,
Аж поки бачить сонце дозволяє…
Гілки дерев, як лисячі хвости,
За мною слід нечутно замітають.
автор Ніна Багата
Грибочок боровичок
Я — Грибок-Боровичок —
Біла ніжка і бочок.
Маю диво-капелюха,
Ще й листочок коло вуха.
Хто не йде — не обмине,
Низько вклониться й візьме.
автор Н. Черкес
В лісі ми гриби збирали
В лісі ми гриби збирали,
Дуже довго їх шукали.
Бо вони всі поховались.
Наче сильно нас боялись.
Накривалися листочком,
І принишкли за пеньочком,
Або, наче з переляку,
Поховались під гілляку.
Але ми їх розшукали,
Повний кошик назбирали!
автор Мирослав Вересюк
1 2