українські вірші та картинки анімації Груша
Впала груша…
Навічно… Прямо в душу…
На килим трави впала груша достигла в саду,-
Стрепенулась душа від шелесту того падіння…
…У провулку глухім під тином стареньким стою
Семилітнім хлоп’ям,- наді мною похилені віти,
Старий Опанас крутить вуса козацькі свої,
Приглядається він,- чи візьме спокусу хлопчина…
Узяв… Дві чи три… Чи обоє помітили це,-
Он Вівдя за ним, огірки вибирає в спідницю…
Бери вже, бери,- усміхається в вуса дідусь,-
Бог уродить іще!.. Пролітали роки непомітно…
Та все ж де б я не був,- те падіння в душі я зберіг…
Соковите… М’яке… На літом постелений килим…
автор Янош Бусел
Бабуся — груша
Стара-старезна груша у саду,
Вона, мабуть тут прожила найдовше,
Співав їй вітер взимку про журбу,
А навесні веселої заводив.
Вже і сухе гілля у неї є,
Та має ще міцне вона й зелене.
Всього зазнала за життя своє
Та не жалкує ні про що, напевне.
Її плоди солодкі, наче мед,
Великі й соковиті-соковиті.
Пронісся понад нею років лет,
Вона ж іще живе й радіє світу.
автор Неоніла Гуменюк
автор Олег Требухівський
Груша
Так дико пахне груша свіжим медом,
Восковим чаєм, сотами із бджіл,
І стиглим квітом, трав’янистим пледом,
І сміхом неба, де нема до неї діл.
Смішним промінням в ранній прохолоді,
У росяній стежині… навпростець,
Химерною хмаринкою в городі,
Та й зіллям, що заплетене в вінець.
Пекучими смішними кропивами,
Косицями кудлатих кукурудз
І вербами, зігрітими дощами,
І місяцем, пузатим, мов гарбуз.
Молочним збаном, доторком веселки,
Нектаром, ще не стиглої, лози,
Та літнім, смачно виробленим глеком,
Залишеним на згадку від грози.
Букетом маків, зоряних волошок
І надвечірнім криком журавля,
І зграйкою зірок, що у горошок,
І вітром, що зароджує земля…
Так дико пахне груша стиглим медом…
автор Леся Утриско
Батьківська груша
Кілька родинних поколінь
Несе плоди і вабить душу,
В небесну лине височінь
Красуня батьківськая груша.
Подруги — яблуні кругом
Цвітуть і снігом посипають.
Веселки чарівним веслом
Дощем і сонцем накривають.
Кожний рік ростуть плоди
Без чергового відпочинку,
Три пори року тут труди,
Перепочинок лише взимку.
Батьків давно уже нема,
Їх пам’ятає стара груша,
Де б не був — вона сама
Разом з батьками гріє душу.
автор БГІ з сайту poetryclub.com.ua
Спіла груша
Бачу — спіла груша
На самім вершку.
Роззуваюсь миттю,
Миттю на сучку.
Раптом каже грушка:
— Робиш це дарма.
Злазь мерщій додолу —
Я впаду сама.
автор Дмитро Куровський
Грушка
Грушка я, хоч невеличка,
Та солодка і м’яка,
І цвіла я, й наливалась,
І поспіла — глянь яка!
Понеси мене до мами –
Подаруночок зроби,
Хоч я знаю, що матуся
Всю мене віддасть тобі.
автор Катерина Перелісна
1 2
цікаві сторінки про осінні фрукти заходьте:
Айва
Виноград
Яблука