вірші та картинки анімації Доброго осіннього вечора
Осінній вечір тихо впав на місто
Осінній вечір тихо впав на місто,
Легенький вітер хмари розігнав…
Мені не спиться, хоч вже дуже пізно,
Бо місяць з неба весь мій сон прогнав.
В невпинному танку танцюють зорі:
Одна згорить, засяє інша знов,
Вони немов людськії наші долі,
А в нас є все: і зрада, і любов…
І споглядає він на все звисока,
Чарує своїм оком, ворожбит.
Хоч інколи він дивиться впівока,
Та все ж таки він бачить, він не спить.
Замріяно вдивляюся у небо –
Пізнати хочу долю я свою,
Та, може, запитати це у тебе,
Мій місяцю, шукати де зорю?
автор Ольга Марчук
Осінній вечір
Місяць зазирає у вікно…
Вечір запалив тихенько зорі…
Стомлених будинків доміно…
І дерева без листків прозорі…
Таємниця смерті і життя…
Осінь безнадійна і безмежна…
Щось навік піде у забуття,
Щось, звичайно,стане неналежним…
Віддалиться щось на рік іще
Добрий, молодий, або неповний…
Осінь змиє все дрібним дощем,
Що було несправжнім і умовним…
автор Анна Шульке
Теплий осінній вечір..
Тепла осінь —
Це гра з почуттями..
Тепла осінь —
Це казка чи сон?..
Тепла осінь —
Це небо з зірками,
Це прокурений спільний вагон,
Це останні звінки і зітхання,
Це безмежно красива печаль..
Це холодні, як серце, світанки,
Це кохання, розлука, і жаль..
Лиш слова, що не можна казати,
Лиш обійми, неначе ланцюг..
А любов, мов опалок цигарки,
Що давно вже у пальцях потух..
Все минає,
Як падає листя..
У тумані ховаються дні,
Про кохання, велике і чисте,
Ми давно вже не бачили сни…
автор Віталік Ткачук
Сю ніч зорі чомусь колючі
Сю ніч зорі чомусь колючі,
як налякані їжачки.
Сю ніч сойка кричала з кручі,
сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»
Сю ніч квітка питала квітку:
— Що ж це робиться, поясни?
Тільки вчора було ще влітку,
а сьогодні вже восени!
Ліна Костенко
Осінній вечір
Осінній вечір. Небо потемніло.
І вітерець заснув, не шелесне…
А над рікою вже затуманіло,
То ж скоро на землі усе засне.
Та зійдуть Зорі, стануть миготіти,
І Місяць випливе на Небеса.
І мрії до зірок почнуть летіти,
Бо зваблює людей така краса…
І десь Любов народиться казкова,
Та прилетить до когось уві сні.
Прилине музика з Небес чудова,
А вранці зазвучать нові пісні…
Осіння казка. Тиша вечорова…
Краса чарівна, зірочка зійшла.
Який цей світ! Яка Земля казкова!
І скільки є в ній ласки і тепла…
автор Надія Красоткіна
Осінній вечір
Похмурий сірий вечір
Цілує ніжно плечі
Оголених і чистих
Дерев. Бо вітер листя,
Що одягом буяло,
Що тіло прикривало,
Вже розірвав та й кинув,
Забув — і геть полинув…
А листя залишилось,
Дощем холодним вмилось
Й, заплакане, дрімає
У сутінках — не знає,
Що то кінець…
Стемніло.
Затихло. Оніміло
Усе живе, лиш вечір
Дерев цілує плечі,
Хоча і сам не знає,
Чи справді їх кохає.
автор Олена Мережка
на осінніх сторінках
побажання Доброї Осені, заходьте:
Доброго осіннього ранку
Доброго осіннього дня