українські вірші та картинки анімації про Підсніжники
Розцвіли підсніжники
Розцвіли підсніжники за моїм вікном:
Зеленіють ніжні, пахнуть так теплом…
А зима лютує – ще й сніги ідуть…
Не встигли розквітнуть, а вже пропадуть.
Зима обдурила наївних хлоп’ят!
Є багато квітів, та всі поки сплять.
Наївні підсніжники – мріяли вони,
Що стануть першими квітами весни.
Мрія їхня збулася, але не уся,
Бо взяла й вернулася лютая зима…
І плачуть підсніжники – крихітки малі,
Бо час повернутися знову до землі…
автор Яна Бім
Зосталися підсніжники під снігом…
Зосталися підсніжники… під снігом,
І лиш на серці — пелюстковий щем,
Та сонця пів над горизонтом, ніби
Укритого тумановим плащем.
Лишилася у гадці сива крапля
Вчорашньої заплаканої мли,
Що загубила весноньку на мапі,
Захуленої кармою зими.
І ми з тобою, березню незрілий,
Зосталися, мов тіні в далині,
Де кучугури невесняно-білі,
Де паморозь остання на вікні…
автор Леся Геник
Підсніжники пророчать нам весну
Підсніжники пророчать нам весну,
Бо зацвіли, пролізши між снігами.
Весну віщують гарну, запашну,
Яка цвісти й сміятись буде з нами.
Хоч холодом частенько повіва,
Та квіти вміють серце зігрівати.
Їх цвіт говорить краще за слова.
Розквітли рясно, щоб весну вітати.
Хоч іноді мороз вночі пече,
Але не гнуться білосніжні квіти.
Від радості їм навіть гаряче,
Бо вже весна і є чого радіти.
Ах, квіти, квіти, усмішка землі.
Вони жадані, ніжні і тендітні.
Найдивовижніші, хоч і такі малі,
Але чарівні, світлі і привітні.
автор Надія Красоткіна
Весняний світанковий етюд
Весняний світанковий етюд
В відтінку ледь рожевого світанку
Шукаю мить заквітчаного сну,
А ніч у тьмі розтала до останку,
Майнувши тінню в каву запашну.
В імлі, де сонце променисту втіху
Зливає стиха в сутіні ману,
Підсніжники розквітли вже без снігу
І тріпотять пелюстками весну.
Сорока ж у акацієвій кроні
Притьмом зійшла на ноти голосні –
В досвітній тиші сонній ще вороні
Кричить між віття чечету пісні.
автор Тетяна Чорновіл
Підсніжники — провісники весни,
Вже скоро зацвітуть у рідним краї.
Тетдітно-ніжні чашечки краси,
Мов сніжно-білі лебедині зграї.
Проб’ються вгору через сніг і лід,
До сонечка дзвіночками малими….
Від їх краси — думок і мрій політ,
Їх не лякають злі й холодні зими.
Як перли щастя, ніжності й тепла,
Як дотик рідний мами до дитини.
У квітах цих в вінку прийде весна,
Зігріє серце втомлене людини…
Підсніжники — провісники весни,-
Перлини ніжні і пречисто-білі…
Хай вам насняться феєричні сни,
І ельфи в квітах дивні і щасливі…
автор Таня Лесьєва — Лесь
Підсніжники
Чи то в опалому листі
Минулої осені,
Чи то під талими грудками снігу
Минулої зими,
Чи то в моєму ранимому серці,
Чи то всьому живому на втіху,
Підсніжники розцвіли.
Мине світ, мине небо,
Минуть колишні нещастя,
І радощі колишні минуть,
Хтось недокаже що-небуть,
Комусь усе сказати вдасться,
Та щоб не було,
Спочатку підсніжники розцвітуть.
автор Іра Задворна
1 2
ще вірші та картинки анімації
про Весняні квіти:
Сон трава
Проліски