українські вірші та картинки анімації про Кульбаби
Квітка — кульбабка
Я наче кульбабка, що вже відцвіла,
Що сонечком так ще недавно була:
Світились в зеленій траві промінці,
Тепер лиш роки-парасольки в руці.
Вітрами життя розлетілись роки,
Щасливі і ті, що полинно-гіркі,
Що грілись і ніжили щастя на сонці,
І ті, що ховались як сльози в долонці.
Минають роки… Що залишу для світу?
Я сію слова, які будуть родити,
Слова-парасольки розвіють вітри,
Вони проростуть весняної пори.
Зігріють людей, або совість пробудять,
Я в це свято вірю і знаю — так буде,
Я серце своє в цих словах залишаю,
Кульбабкою в них зацвіту — обіцяю.
автор Галина Грицина
Кульбабки
Люблю весною перші я кульбабки,
Що сяють пелюстками-промінцями,
Коли бджола на них поставить лапки,
Й її гойдає квітки пагінцями.
Вже скоро… Час настане ще для квітів,
Вони ще розцвітуть і ще зів’януть,
Вони — не ми, бо радісні щомиті,
Й красу свою дарують донестями.
Розпустять ще волоссячка пухнасті,
Їх зірвуть й сильно дмухатимуть діти.
В кінці цім для кульбаб своє є щастя —
Зірвуться до продовження летіти…
автор Анастасія Яковлева
Кульбаби
Вчора травка зеленіла,
А кульбабок не було,
А сьогодні, гляньте, скільки
Їх жовтеньких розцвіло.
Ах, які вони м’якенькі,
Як притулиш до щоки!
Зробимо ланцюг великий
І на голови вінки.
автор Катерини Перелісна
Золотий кульбабовий сонет
Між трав’яного буйного зела
На землю, сонцем лагідним зігріту,
Весна пелюстям запашного цвіту
Кульбабок позолоту розлила.
Хитке суцвіття з дудочки-стебла
Зорить в безмежне розмаїття світу
Й медову пісню бджіл несамовиту
Вбирає з кожним подихом тепла.
Дарунок твій – букет кульбабок ніжних
У серці збережу без дум невтішних
Про пух, мов швидкоплинний часу вир.
Бо знай, як ніч огорне снів габою,
У мрій весні зустрінемось з тобою,
Де квітнуть золоті кульбабки зір.
автор Тетяна Чорновіл
Відходить травень…
Відходить травень. Йде й кульбабка-пані,
Кульбабка-панна, панночка, дівча…
Була ще вчора в жовтім сарафані,
Сьогодні хустка впала до плеча.
Вона щаслива! Мала стільки світла!
Тамую подих… Як вона тремтить…
Ще вчора сонцем так довкола квітла!
Сьогодні дмух — і пухом полетить.
Cрібнокрилі кульбабки
Літо йде, кульбабонько люба й мила,
Літо йде, кульбабонько золота.
Ти яскравим сонечком нам світила,
Де твої золочені дні й літа?
Стали твої квітоньки білі-білі,
Травень твої квітоньки посріблив.
Стали твої дітоньки срібнокрилі,
Травень їх до серденька притулив.
Кульбабовий рай
Кульбабове поле, кульбабовий рай,
Кульбабове сонце, квітневий розмай.
З кульбаби віночок, з кульбаби свисток,
З кульбаби намисто і стільки цяцьок.
Наставила очі на мене бджола.
– Тут квітів багато, не бійся, мала.
Тут стане кульбаби тобі і мені,
До нас завітали кульбабині дні.
Кульбабки
Луг за ніч причепурився,
Жовтим цвітом рясно вкрився.
На кульбабки ясноокі
Сіли промені високі.
З сонечком кульбабки схожі,
Такі ніжні і пригожі.
Жовті сонечка-веснянки
Прокидаються щоранку.
Море радості і втіхи
Принесуть кульбабки дітям.
Квіти весноньку вітають,
У дитинство повертають.
автор Наталя Карпенко
1 2
ще вірші та картинки анімації
про Весняні квіти:
Тюльпани
Фіалки