українські вірші та картинки анімації про Веняний дощ
Весняний дощ
Дощ. Цілющий весняний дощ.
І все потягнулось, умилось, налилось, розквітло!
Травиця смарагдова крапель дарує пригорщі,
Дерев — розпрямилось крилами — напоєне віття.
Вишні білою ніжністю тягнуться ввись,
Каштани долоньки розкрили, і п`ють натхненно.
Берізки зеленими косами з вітром сплелись.
Свої рученята до мене простягують клени.
Дощ. Змиває все сіре, вчорашнє і напускне.
Ласкавий та ніжний, не схожий на літні грози.
Як добре, що дощ. Нікому не видно мене.
Ніхто не бачить — дощинки течуть, чи сльози…
автор Ірина Лівобережна
Весняний дощ
Іде весняний дощ, розтоплює сніги,
А потічки дзвенять, немов гітари струни
І музика дощу лунає навкруги,
Вмивається земля, щоб бігли хлібні вруна.
Не зупинити дощ, його не відвести,
Як не спинити літ, які летять мов птахи,
Лише після дощів, земля може цвісти,
А засухи завжди ведуть її на плаху.
Люблю я теплий дощ і пагони життя,
Коли вони в мені, я чую їх присутність,
В мелодіях дощу, звучить мотив злиття,
У цьому певно є, моя життєва сутність.
автор Віталій Назарук
Весняний дощ
Срібноросяно в душі
о веснянім дощичку,
заполощеться дощем
на озерці дощечка.
Серце знов застугонить,
заспіва мажорами,
перемелить біль на биль
каменями-жорнами.
Закульбабиться земля
для розмов, для пустощів,
чорно-білий світ за мить
зеленцем розлущиться.
Не скоси, бува, роси,
де вона посіяна,
розгодиниться з небес
голубінь омріяна
І зрони мені любов
посмішкою в погляді –
тихосонячно в очах
і тепер – не холодно.
автор Людмила Калиновська