Зелені свята

За однією з легенд, саме на Трійцю Бог створив землю та прикрасив її зеленню. Свято це не лише дуже веселе, але і видовищне, воно сягає своїм корінням ще в дохристиянські часи і символізує остаточний прихід літа.
З Зеленими святами пов’язані барвисті та поетичні народні обряди і звичаї, деякі, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені або спрощені, але народна пам’ять все ж зберегла бодай елементи і головні їхні атрибути.
Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечальною, українці обов’язково прикрашали подвір’я та господарські будівлі зеленими гілками клену, верби, липи, акації, ясеня, горіха, дуба… Забороненим деревом подекуди вважалася осика, на якій, за повір’ям, повісився Іуда Іскаріот. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою. Це пов’язано з тим, що рослини – символ життя.
Не тільки українці мають звичай святкового уквітчування, принесення зеленої гілки до хати вважається дуже важливим у різних народів – це пов’язано з закликанням урожаю та багатства.
— У Троїцьку суботу господині пекли калачі, один із яких обов’язково клали на підвіконня, задобрюючи ним русалок і лісових мавок, а маленькі калачі роздавали жебракам.
Клечальна субота належить до поминальних. Цього дня колись влаштовували на могилах тризни та правили в церкві панахиди.
На Зелені свята в українців є звичай упорядковувати могили героїв, які загинули, обороняючи свою земдю і народ. Особливо цього дня вшановують невідомих і невизнаних, похованих у братських могилах…
— У неділю зранку люди вбиралися у святковий одяг і йшли до церкви, яка в цей день також була пишно оздоблена гіллям дерев і квітами. Після богослужіння дівчата й хлопці прямували на лісові галявини, де відбувалися ігри, хороводи, співи, жарти. Дівчата вибирали берізку з довгим і тонким гіллям і на самому дереві з нього завивали вінки. Згідно з древніми повір’ями, Зелена неділя вимагає особливої обережності від
людей: у цю ніч мавки, русалки, та інша нечисть намагаються оволодіти помислами людини. За народними переказами, на Трійцю з річок, озер, ставків на берег виходять русалки. Вони веселяться, водять хороводи, співають пісні, гойдаються на гілках дерев.
Приємно, що й нині живуть традиції українського народу, хоч і не завжди ми їх дотримуємося.

      Нехай святкування Трійці стане для кожної родини особливим. Підіть до церкви, прикрасьте свою оселю. І нехай у вашому домі буде світло, зелено та затишно, адже в будь-яке християнське свято треба зберігати мир, чистоту серця та помислів.      автор Дарія Колос скорочено з сайту razommedia.com