українські вірші та картинки анімації про свято Яблуневий спас
Яблуневий Спас
Налиті сонячним теплом, звисали яблука у вітах,
Нам посилаючи привіти, зривались, падали в траву,
Всім сповіщали кінець літа.
То Спас прийшов. Духмяний, з медом, з горою яблук на столі,
І з грушами, що впали з неба і рвались соком при землі
І вже екстаз в осиних зграях, гудуть, гудуть: мені, мені,
Я босоніж, вслухаюсь ранком в їх гул в ранковій тишині.
Дісталось трішки і мені, того добра з осиним жалом.
Спаси й храни, шепоче мама, рука торкнулась голови,
Навкруги швидко похрестивши, щоб всі здоровими були
І ніжний мамин поцілунок в налитій вже моїй руці
Сміється дід у вишиванці, аж бриль спадає з голови:
Терпи козак – героєм будеш і вже не боляче мені.
Сидить на призьбі, споглядає на цей земний прекрасний рай,
Цей Спас для нього не останній, Господь, здоров’я йому дай.
Над церквою гуділи дзвони. Віталось ріднеє село,
Хай щастя в хати вам прибуде люди і небо мирним щоб було.
То Спас прийшов. Радійте люди. Життя у вас хай медом буде.
автор Викчер з сайту poetryclub.com.ua
Яблуневий Спас
Вітаю всіх — сьогодні Яблуневий Спас!
Хай мир і спокій у житті панує,
Нещастя, горе й смуток оминає вас,
І день прийдешній радість вам дарує!
автор СеЛяВі з сайту probapera.org
Яблуневий Спас!
Ось і Спас-яблуневий Спас,
У вікно заглядає вже осінь,
Знов дощами окропить нас,
Доторкне листопадна босінь!
Літо вяло зраховує дні,
У вітрах, що женуть хмарини,
Чом так сумно в душі мені?
Бо короткі вже літні днини!
Стара груша прихилить гілля,
Соковито-медові цілунки,
Запах яблуні, в полі рілля,
Серпень щиро несе нам дарунки!
Виноградна лоза, наче соти,
Липким медом шукає броду,
Рум’яниться під сонечком доти,
Доки питимуть бджоли воду!
Слива очі підвела мливо,
Сонце тулить густі рум’яни,
Тепле літечко-щире диво,
Заколишеться, наче п’яне!
Мати-осінь збере всю вроду,
Листопадом, листковим чаєм,
Тай вітрами знесе у воду,
Тим осіннім, одвічним раєм!
автор Леся Утриско
Опалі яблука в нескошеній траві…
Опалі яблука в нескошеній траві
Відлунням смутку і журби рясніють.
Опалі яблука… Тінь пустки у дворі…
Серпнева благість Спаса багряніє.
Десь зовсім поряд чути в небі грім,
Але на дощ – ні хмари, ні росиці.
Лиш вікна хати поглядом пустим
Вдивляються у присмерку зіниці.
Обійстя спить в обіймах самоти
І снить собі веселий гамір в домі.
А за обійстям множаться хрести,
Де вічний спокій мають невідомі…
Хай будуть сни його про вир весни,
Яка грозою радості омиє.
Весни, що геть розчинить слід війни,
Лиш пам’яті людської не розмиє.
Бо має бути щедрий урожай
Плодів медвяних і п’янких незвично.
З них переможний весняний розмай
В кров увійде і лишиться навічно.
Опалі яблука в нескошеній траві
Розірваним намистом червоніють.
Опалі яблука в принишклому дворі,
А в небі серпня Спас уже зоріє…
автор Вадим Димофф
Яблуневий Спас
Б’є годинник: – «Вже літо настало!» –
ніби, оповістив на ходу.
…А в саду гучно яблуко впало –
стільки раз, скільки яблук в саду.
Раптом стало усім зрозуміло,
що всі справи підуть в нас на лад.
Раптом разом усім захотілось
увійти, як у свято, в цей сад.
Заплілись павутинки любові
поміж нами, мов ми всі – з рідні,
і не свідки ми тут випадкові,
а на святі ми всі – головні!
автор Анатолій Костенюк
1 2
повернутися на сторінку Свята Літа