українські вірші та картинки анімації місяць Серпень
Вірш про серпень (кінець серпня)
Так швидко промайнуло літо.
Чомусь не віриться і досі.
Серпневим ранком тихо-тихо
У вікна заглядала осінь.
Ішла вона повільним кроком.
З сумними слізними очами.
Куди торкалась ненароком
Скрізь залишала жовті плями.
Ліниве сонце в синім небі
Вже так стомилося світити.
Закутатися хоче в хмари.
Поспати трохи, відпочити.
Птахи збираються в дорогу.
Прийшли холодні, довгі ночі.
Серпневим ранком жовта осінь,
Нам тихо заглчядала в очі.
автор Катя Валецька
Серпень
Вітру легенький по́вів,
бусла клекіт далекий…
Скільки в тобі любові,
літо, спрагле од спеки.
Скільки в тобі бажання
землю собою гріти.
Дні догорять останні.
Заплачуть Персеїди.
автор Микола Соболь
Серпень
А за вікном останній місяць літа
Гуде бджолою, квіткою цвіте.
Нагнулась яблуня вся щедрістю налита,
Відколосилось збіжжя золоте.
Трава шовкова стелеться під ноги,
В небесній синяві лелечий ключ летить.
Пташиний голос сповнений тривоги,
Прощальними акордами дзвенить.
Краса природи, щедрість віковічна,
Серпневий день, струмує ще теплом.
На цій землі все дороге й незвичне.
І хочеться, щоб завжди так було.
Щоб небо хмарку в озері купало,
А на сосні сріблилася роса.
Щоб все цвіло, сміялося, співало
І всіх до себе вабила краса.
Щоб стежечка стелилася під ноги —
Стежина, що веде у дивосвіт.
І щоб щасливі всі були дороги,
Серед лісів, серед людей і квіт.
Останній місяць літа догорає
Спекотним днем, то дощиком пройде.
Усе ще літо, але кожен знає,
Що осінь тихо в край до нас іде.
автор Надія Красоткіна
Серпень
Серпень, крокує із дощами,
Ранок огортають тумани.
Ми йдемо з сірими плащами,
А в душі звучать барабани.
Серпень стигне із хлібами,
Він наші серця бадьорить.
Сипле радість поміж нами,
Дарує неповторну мить.
Уперше дощами умитий,
Жовтий лист полетів до землі.
Ранок росою оповитий,
Гортує у стаї журавлі.
Осінь стежку прокладає,
В дозріле і тепле літо.
На порозі споглядає,
автор Віктор Варварич
Серпнева спека
Яка спекота, просто неймовірно,
Як можна вижити людині в цій жарі?
Пливе по небу сонечко невпинно,
Бо літо, літо в нас о цій порі.
Це добре, що в нас літечко квітує,
Бо ж через трохи — в вирій попливе.
Та сонце якось дуже вже жартує,
Аж мліє на землі усе живе.
І хочеться весь час в воді сидіти,
Бо тільки у воді не гаряче.
Ну, а на сонці можна пригоріти,
Так сильно і нещадно так пече…
То ж серпень дуже хоче догодити,
Бо не було так жарко перед ним.
Могли не раз і дощики пролити,
І холод прилітав уже за тим…
А в серпні припекло — не передати,
І ні краплини дощику ніде.
І так весь місяць буде припікати,
Куди така жара нас приведе?
автор Надія Красоткіна
Серпень називають поцілунком
Прибериха-припасиха –
Наш пан серпень!
Я ж – салатики великі,
Гострі й теплі –
Тричі, й більше – на добу
Готую, й з руколи.
Та хвалити, в нас – табу!
Лиш – поцілунки.
…Хтось і серпень назвав був –
Поцілунком…
автор Євген Юхниця
1 2