гарні вірші та картинки анімації про Троянди

листівка анімація троянди

Троянда…
Троянда-це не квітка, це-любов
Що палко ллється в серці й завмирає кров
Від почуттів, що линуть через край
Колючі стебла не завадять,так і знай.
Троянда-це не квітка, це-душа
Де пісня від душі так хороша
І іноді хоч боляче тобі
Та не зізнаєшся ти навіть уві сні.
Троянда має безліч пелюсток
Коли осиплються вони, то до зірок
Полинуть їхні душеньки й краса
Й знайде там спокій на віки вона.
автор Анна Матвійчук

Троянда
Мабуть не дарма є на світі троянди,
Їм місце знайдеться в саду, на веранді,
Як символ кохання, як символ надії,
Захоплюють, манять, занурюють в мрії,
Такі вони різні, такі досконалі,
Як символ розпусти, як символ моралі,
Ці квіти висловлюють вмить почуття,
Мінливі бажання, любов, каяття,
Їх колір про наміри вмить розповість,
Чи ніжність, чи біль, а можливо і злість,
Хоч вік їх короткий – та сутність безсмертна,
Водночас і звична, і безпрецедентна,
Краса їх чарує та змінює долю,
До меж насолоди, до крайності болю,
Шипів гострота, пелюсток оксамит,
Безмежжя чарівності й ніжності мить…
автор Ілля Герасюта

картинка анімація троянди

Доля троянди
Розквітла троянда червневого ранку,
Вмиваючись росами — перлами вкрилась.
У гордій поставі, готова до танку —
Неначе принцеса в садку появилась.

Любуються люди — не квітка, а диво,
І пахне чудово, та коле до болю.
Шепочуться квіти — троянда щаслива…
І завидки чорні вмішались у долю.

Під вечір нещадно троянду зламали,
Пропала краса, і троянда зів’яла…
Лиш птахи всю ніч у садку щебетали,
Як ніжна красуня кохання чекала.
автор Віталій Назарук

картинка анімація троянда

Остання троянда
Міняються люди й куточки природи.
І навіть каміння вода розмиває.
Тікає за сонцем народжена врода,
Що лише у пам’яті вічно жива є.

Роки вересневі у срібних туманах
Вологою щирістю вроду чатують…
Ось цвіт опаде і троянди не стане.
Натомість в саду хризантеми квітують.

Троянда остання так ніжно і звично
Торкалась очей і душі пелюстками.
У пам’яті серця залишиться вічно,
Хоч осінь уже роздяглась поміж нами.

Легенько торкнувся чарівної квітки
Отой вітерець у природі осінній.
Без жалю у спогадах викреслить літо,
Красу в пустоту рознесе, як насіння.

Без жалю, без подиву і без зітхання
Розвіються літо і мрії щасливі.
І разом з трояндою щезне кохання,
Залишивши в пам’яті сни полохливі.

Трояндо моя, я тебе пам’ятаю,
Бо літо з тобою не можна забути.
Роки вересневі у сріблі купають
Хвилини того, що іще може бути.
автор Василь Юдов

  •  
  •  
  • 1
  •  
  •  
  • 7