українські вірші та картинки анімації Кава
В Кіївській Русі кава було згадана ще за часів правління князя Володимира Святославича, про що свідчить запис у стародавній «Повісті временних літ», згідно з якою, великий князь вживав напій кава. Далі згадки про каву в Україні датуються 1672 р — саме тоді в Кам’янці-Подільському турки і заснували першу кав’ярню. Інші джерела стверджують, що відкриттям першої кав’ярні і початком історії кави в Україні ми зобов’язані Юрію Кульчицькому — козаку, який після чергового протистояння з турецькими військами привіз кавові зерна і незабаром відкрив свою кав’ярню. |
Кава
В кав’ярні осені замовим каву
У філіжанках з ніжних почуттів.
Порушують лиш тишу золотаву
Торкання рук серед нічних вогнів.
Смакуєм каву з присмаком любові
Губами спраглими… І погляди очей…
Серця завмерли в безсловесній змові…
Лиш кава… Пристрасть… Магія ночей…
автор Рижулька poetryclub.com.ua
Кава на світанні
Як ніч манлива сутінки останні
Сипне за хмари зоряного сну,
Час заварити каву на світанні,
До смаку вливши тишу запашну
Із осолоди ноткою жаркою.
На видиху, з ковточка, по краплині
Стікає в серця пульс вишневий час.
О! Як же вберегти ці миті плинні,
Щоб знов насолодитися хоч раз
За хвилями досвітнього спокою.
Зажди ще мить. Хай сонце заясниться
Палким туманом спраглого зела…
Та з-поміж тіней нічка чарівниця
Ще спалаху до гущі додала,
А з ним і небо хлинуло рікою.
автор Тетяна Чорновіл
Кава
Парує кава в мерзлі ранки,
Духмяна лава з філіжанки,
Там чути гіркоту поразки,
Там втрачено бажання ласки.
Без неї ранок — просто звичка,
Без ґнотика погасла свічка,
Зомлілий дощ марудить осінь,
І краплі тануть у волоссі.
При каві точиться розмова,
І будень стане враз казковим,
Навіє мить солодкий спогад,
Забуде серце лютий погляд.
автор Маріанна probapera.org
Кава-кава-кава
Кава – кава – кава
Вранці, як годиться;
Доза кофеїну,
Доза зайвих слів…
Я у цьому місті, як підбита птиця,
Б’юсь крильми у сірі сутіні дахів.
Протискаюсь знову між орди туристів.
Повнолице сонце дивиться й мовчить.
Щось ти зникло знову, предковічне місто,
Між модельних шпильок і бетонних плит.
Я люблю твій спокій зранечку, о п’ятій,
Коли спиш у блиску сонця-сургучу.
Ти тоді у мене додаєш крилатість –
Наберуся тиші,
Відірвусь
Й злечу.
автор Оля Стасюк
Ранкова кава
Ти перемогла. На цьогорічне літо
кожен ранок твій і чашка на столі.
Будемо разом — така собі еліта —
в шторах сонця блиск і ти в моїй руці
Обпікаєш губи, чорна і гаряча,
і гіркий твій присмак в них на цілий день.
Як тебе любити? Тільки серце скаче —
під жагучим небом я твоя мішень
Молоком холодним і солодким цукром
пригощу тебе і пошепки торкнусь,
і бліде обличчя під ранковим смутком
зрожевіє живістю, коли тобі всміхнусь
автор 3^4 poetryclub.com.ua
1 2
ще Смачні вірші та картинки анімації:
Чашка чаю
Шоколад