українські вірші та картинки анімації Останній зимовий день
Останній день зими
Останній день зими, останній сніг в долоні,
Останні земетілі ще затанцюють вальс,
Самотні ліхтарі стоять в її полоні,
Ще залишилась ніч, до ранку є ще час.
І він стоїть один, ховає холод руки,
ЇЇ б чекати треба, та де її знайдеш…
А на губах ще жив той поцілунків солод,
Іти чи зачекати — що вибере він все ж..?
Вона його шукала, всі відкривала двері,
Зима все замітала дорогу знов і знов,
І, ніби, вже знайшла, зірками впали стелі,
Відкрила йому світ свій, а він лиш повз пройшов…
Останній день зими, а далі тело й квіти,
І він її зустріне, розтануть всі сніги,
Вона піде на зустріч, відчує його світло,
Їх перший погляд в очі… І нікуди втекти.
автор Tamila Poison
Ранній березень
День напина тугі вітрила обважнілі,
Шикує дерева, немов останній бій
Спішить зустріти на передовій,
Коли бійці вже стомлені й спітнілі.
Останній день зими! Він ще в грайливій силі
Скубне за бороди ряди зчорнілих стріх,
Ще ллється долами іскристий добрий сміх,
Та березневий сніг уже тривожно-білий.
Не кличу. Не зову.
Весна-бо знає пору.
Та бачиться — стежками сніг прокляк,
Й тополі вибігають аж на гору
Побачити, чи не замаяв шлях.
Василь Стус
А завтра вже весна
Знов паморозь, а завтра вже весна,
і лютий дремене далеко в гори.
Тепла́ кортить, та що ж це до вікна
вчепились вперто зірчасті узори?!
Та що ж це вітер бухкає у скло,
ще й, наче пес, півночі завиває?
Хіба ж йому не видно — відбуло
усе холодне, сіре і безкрає…
Тепер весні настарчилась пора,
не нині-завтра пролісками зврунить.
Світ оживе, прозріє — нагора
із темних скринь повитягає струни.
І враз підхоплять пісню гомінку
усі-усі — пташки, дерева, люди.
І навіть півень десь у курнику
запіє вперше на усенькі груди.
Відзавтра вже, о, як тремтить душа,
завзято як відхохкує віконце,
аби крізь нього вранці увійшла
весна до хати радістю і сонцем.
автор Леся Геник
Зима в останній день…
і лютує лютий люто!
у танку хурделиць пута
в’яже в скреготі і злості
світу так…- аж ломить кості
м’якотілої зими.
неутомнонадолужний,
діві зим білявій дружний
лише в лід плавкий, прозорий
окував її у сонні
дні, розніжені вельми.
і крізь ті холодні стіни
зазирає діва в ліні —
баче танці сніговійниць,
що завоїсті і ввільні
і яскріють у снігах.
кучогурою донизу
впало небо з тріском хмизу —
світ осліпний білим світлом
у нестямі марить літом
переметом на шляхах…
…під весняні «дзілінь-дзень»
промайне цей день останній,
зимний в лютості прощання,
заметільний лютий день.
автор Ем Скитаній
1 2
ще вірші та картинки анімації:
Лютий
Скоро Весна
Березень