українські вірші та картинки анімації про Космеї
Космея
Походження назви цієї рослини, як і належить, для справжньої красуні оповите таємничістю. З одних джерел Космея від грецького «kosmeo» — прикраса, з іншіх — від схожісті її яскравих суцвіть з сяючими на нічному небосхилі сузір’ями…
Космею ще називають — космос, красуня, явдошка, розтріпана пані.
Космеї у нас викликають посмішку, можливо тому, що ці яскраві квіточки — зірочки родом з дитинства. Коли на клумбах ще не було такого різнобарв’я, всюди цвіли яскраві космеї. Аромат, не солодкий, не дурманний, швидше свіжості та чогось справжнього, неповторний аромат дитинства.
Космея, Явдошка, розтріпана пані…
Космея, Явдошка, розтріпана пані…
І як цю красунечку тільки не звуть.
А може це зорі на аероплані
Спустилися з неба на землю… Й цвітуть!
Такі вони милі, такі вони рідні,
Я знаю з дитинства цих любих сестриць.
Вони непримхливі й водночас тендітні,
І дуже вже схожі усі до зірниць.
Тому-то космеєю звуться ці квіти,
Що зорі п’ють роси з її пелюсток.
Красуні космеї – це зоряні діти,
У них навіть очі такі, як в зірок.
автор Наталі Карпенко
Космея
Біля охайних хат на Україні
Космеї — пишні й гарні, розцвіли –
Рожеві, пурпурові, жовті, білі…
Мене в думках в дитинство повели…
Та їх у нас інакше називали:
Висока бариня – таке дали ім’я!..
Чому її так люди величали? –
Можливо, за чарівне те вбрання,
Що тішило всім людям душу й очі?..
Любили за красу її жінки
Й на клумбах квіти сіяли охоче,
На свято Трійці з них плели вінки…
Вони мені багато нагадали:
Матусю, братиків моїх, сестриць…
Як ми в хатині тій тісній зростали,
Й чимало, милих для душі, дрібниць…
Біля чужого я стою обійстя…
Плин спогадів веселих і гірких…
Шумить акацій сумовито листя…
Космеї ніжні… — Сяючі зірки?!
автор Любовь Гронт
Космея
Серед ажурного ніжного листя
наче зірки мерехтять, подивися:
квіти простенькі, знайомі до болю –
білі, рожеві, бордові, лилові…
Бариня, космос, красуня, космея –
різнії назви, та все це – про неї.
Дивно, якщо не помітиш цю квітку –
майже усюди цвіте вона влітку.
Очка жовтенькі на нас поглядають,
наче важливе сказати щось мають…
Білі, лилові, рожеві, бордові –
посмішки сонячних днів кольорові.
автор Елена Денисова
Космея
Вицвіли коси космеї моєї,
Впали на стежку шовкові хустки.
Сонячний зайчик сумує без неї.
Літо у вирій забрали бузьки.
Скільки живу, я її пам’ятаю,
Світлою радістю завжди була.
Спи моя квітонько, я зачекаю.
Ми зачекаємо. Я і бджола.
автор Наталі Карпенко
Космея
Не розкішна якась орхідея
Прикрашає щорічно двори,
А звичайна простенька космея.
Чи то сонце, чи дощик згори,
А вона посміхається красно –
І душею радіємо ми.
Доки сонце на небі не згасне,
Буде поруч ця квітка з людьми.
Ніби літа яскрава печатка,
Майорітиме у квітниках,
У букетах і буде дівчаткам
Манікюром на їхніх руках.
автор Раиса Татаркова
ще вірші та картинки анімації:
Квіти літа
Мальви
Гладіолуси