вірші та картинки анімації Доброго осіннього ранку
Осінній ранок
Ранок був похнюплений і млявий,
Сірі хмари небо затягли.
На землі незграбний лист опалий,
Крапельки по шибці потекли.
Дощ почався, тут же й закінчився,
Та просвітлення нема й нема.
Дощ осінній враз якось пролився,
А навколо сірість і пітьма.
Небо не іскриться й не синіє,
Як у сонячні веселі дні.
Іноді від хмари почорніє.
Не пора ще холоду й зимі…
А вітрисько хмари наганяє,
Вийти в двір ніхто не поспіша.
Норовлива осінь наступає
І болить оголена душа.
Хочеться, щоб сонечко світило
І співали в серці кольори.
Щоб повсюди радістю іскрило
Й небеса всміхалися згори.
А натомість знову задощило,
Зарябіли крапельки на склі…
І від туги серце защеміло…
Ранок потонув у сірій млі.
автор Надія Красоткіна
Осіннього ранку
Припорошила паморозь квіти,
Остудивши яскраві вогні.
Віддаляються сумно від літа
Занапащені осінню дні.
Затуманена стужею тиша
Над оголеним садом стоїть.
Подих вітру спроквола колише
Павутиння посріблену сіть.
Задираючи голову вгору,
Чорногузів не бачу в гнізді.
Відлетіли удосвіта з двору
І розтанули в млі без слідів.
Де земля приміряє барвистий,
У боязні застуди, кожух, —
Під ногами опалого листя
Шелестіння печального рух.
Розтривожена шерехом тиша
Від моїх до сусідських воріт.
Лише вітер легенький колише
Павутиння посріблену сіть.
автор Віктор Кучерук
Осінній ранок
Холодний ранок кутався в тумани,
Зітхав спросоння в верховітті вітер.
Боялись сну позбутися омани
Про теплі дні, вже ледь підмерзлі квіти.
А журавель, колодязьний, в зажурі
Ледь заскрипів, мов зойкнув, бідолаха.
Мабуть, йому старенькому наснилось,
Що він, тепер, красива сіра птаха.
Від того зойку сколихнувся ранок,
Та й знову тиша впала до землі…
А десь, вгорі, понад туманом сивим,
Несли на крилах тугу журавлі…
автор Лідія Яр
Осінній ранок
Темно… над селищем вранішня мла,
Промінь останній зоря посила…
Інеєм вкрита шовкова трава,
Вітер пониклий листок колива…
Сонячний промінь умить засвітив,
Спалах останній зірок погасив,
Іній засяяв в промінні яснім,
Вітер на струнах своїх забринів.
Все стрепенулося і ожило,
І навкруги розіллялось тепло…
Інею талого краплі рясні,
Як діамантики, сяють ясні.
Листя зів’яле розправилось враз,
Злива з дерев золота полилась,
Ковдрою вкрила шовкову траву
Жовто-багряною… А у гаю
Сонний горобчик очиці відкрив
І цвірінчанням усіх звеселив,
Глянув на велич прощальну дібров,
Осені щедрих врожаїв добро,
Крила розправив свої й полетів
Їсти шукати достиглих плодів:
Із горобини й калини ягід
Та із стеблинок обтрушений плід.
Осінь багата врожаєм рясним,
Одягом рідкісним і чарівним,
Ранком морозним і свіжістю днин,
Сонечком лагідним і золотим.
автор Slavo Martsin
на осінніх сторінках
побажання Доброї Осені, заходьте:
Доброго осіннього дня
Доброго осіннього вечора