українські вірші та картинки анімації про свято Масляна

Масляна це веселе свято проведення зими, осяяне радісним чеканням близького тепла, весняного відновлення природи.
У давнину вважалося, щоб залучити милість сонечка, умовити його побільше гріти замерзлу землю, треба провести церемонії, які «умаслюють» сонце. Для цього пекли млинці, а ще об’їжджали кілька разів село на конях, прикрашали колесо від воза і на тичині носили його по вулицях, водили хороводи. Сонечко це мало побачити і гріти людям на радість!
Масляна приходиться на тиждень, що передує Великому посту. Християнською церквою Масляна була сприйнята, як релігійне свято й одержала назву Сирного, чи Сиропусного тижня.
Може бути, що назва свята виникла тому, що на цьому тижні за православним звичаєм м’ясо вже виключається з їжі, а молочні продукти ще можна вживати — от і печуть млинці.

Останній тиждень перед Великим постом також називають: Сирна неділя, Бабське свято, Колодій, Масниця, Запусти, Пущення.
Дуже любили Масляну в народі і ще ласкаво називали: цукрові вуста, чесна масляна, перепілочка, об’їдуха, ясочка!
Масляна — це, насамперед, ситна їжа. Тому немає нічого неправильного в тому, щоб у цей час поласувати, скуштувати щось смачненьке і не відмовляти собі ні в чому. У традиційному побуті завжди вважалося, що людина, яка погано і нудно провела тиждень, буде невезучою протягом усього року.
Цей тиждень також називали Бабським тижнем. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування. Загалом Масляна вважалася жіночим святом, хоч участь у ньому могли брати і чоловіки. Але вони мусили за це відборговувати грішми чи горілкою.
Важливою частиною свята були катання на конях, на яких надягали найкращу збрую. А хлопці, які збиралися одружитися, спеціально до цього катання купували сани. Також було поширеним катання молоді на санках.
На масляну пекли гречані млинці, заправлені смальцем, ними частували протягом усього тижня.

Досить популярними серед селян були сколотини од масла.
Нехай буде і маслянка, аби щоранку!
За церковною традицією тиждень називається сирним, або м’ясопусним, — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. На цьому тижні немає посту в середу й п’ятницю, кожен день можна вживати молоко, яйця і рибу, але м’яса вже не їдять.
В перший день, у понеділок — влаштовувалися загальні ігрища, накривали столи із солодкими стравами. Діти ладили ранком солом’яну ляльку Масляну, наряджали її в каптан і шапку.
На другий день, у вівторок, дівчата та хлопці запрошувалися покататися на гірках, поїсти млинців.
У середу тещі запрошували своїх зятів на млинці, гукали всіх рідних.
На четвертий день возили опудало на колесі, співали пісень, проводили кулачні бої.
На п’ятий день зяті пригощали млинцями своїх тещ, іноді — і всю рідню. Зять зобов’язаний був з вечора особисто запросити тещу.
У суботу будували на ріках і полях сніжне містечко з вежами і воротами, потім ватага розділялася: одні охороняли містечко, інші повинні були силою взяти його.
читаємо далі: Прощена неділя

масляна українка вареники

Масляна
За руки взявшись колесом Сварожим
Вели під руки чучело зими
В останній шлях. Вогнем надії
Розвіяли по вітру ті ї холоди.

А ти сміялася, з небес, промінням сонця.
І плакала, кидаючи в моє обличчя сніг,
І знову веселилася, прощала і прощалася,
І поверталася, втрачаючи в обіймах в стид…

Простіть мене, коли чого згрішив,
Я ненароком, може лиш думками.
— Хай буде так, і Бог тобі простить.
Не плач, зима піде за чучела вогнями.

Свароже коло обертається над нами.
Молочні ріки не вийдуть з берегів.
Вуста твої намащені медами,
Ось тільки не мені поцілувати їх.

Мені млинець упав із твого столу.
Візьму його собі як оберіг,
Бо хто з на ще, як довго, йти по колу,
І скільки в колі тім незвіданих доріг.
автор Толік Панасюк


далі: Прощена неділя  

вірші та картинки анімації про весняні свята:
Вербна неділя
Великдень

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •